Психолого-криміналістична характеристика особи потерпілого в кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із домашнім насильством
DOI:
https://doi.org/10.33270/03212902.82Анотація
На підставі результатів аналізу наукових досліджень і публікацій, вивчення матеріалів моніторингу стану нормативно-правового забезпечення реагування та протидії виявам домашнього насильства, матеріалів слідчої та судової практики доведено актуальність питання забезпечення своєчасного й ефективного розслідування як фактів домашнього насильства, так і кримінальних правопорушень, пов’язаних з ним. Метою статті є визначення умов формування психологічних поведінкових особливостей жертви домашнього насильства як передумови встановлення причиново-наслідкових зв’язків, обрання слідчим оптимальної тактики отримання криміналістично значущої інформації під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень вказаної категорії. Методологічною основою статті є загальнонаукові методи пізнання, такі як аналіз, синтез, дедукція та моделювання, що дало змогу встановити відповідні причиново-наслідкові зв’язки. Використання індукційного методу дозволило встановити повторювальний характер подій. Спеціально-юридичний метод сприяв опису правових явищ, обґрунтуванню законності поведінки суб’єктів правопорушення та групування моделей поведінки жертви. У дослідженні здійснено аналіз психологічних характеристик особи потерпілого в кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із домашнім насильством, що слугувало підґрунтям для визначення криміналістичної класифікації вказаного виду кримінальних правопорушень. Наукова новизна полягає в тому, що в статті проаналізовано психолого-криміналістичні особливості потерпілого в кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із домашнім насильством, на підставі чого запропоновано криміналістичну класифікацію кримінальних правопорушень цієї категорії. Висновки. Практична значущість статті полягає в тому, що узагальнення поведінкових особливостей потерпілого від домашнього насильства дає змогу здійснити криміналістичну класифікацію, яка слугуватиме основою обрання алгоритму дій слідчого для отримання вербальної інформації під час досудового розслідування.
Ключові слова: кримінальне правопорушення; домашнє насильство; криміналістична класифікація; особа потерпілого; розслідування.
Посилання
Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. Психология преступника и расследование преступлений : монография. М. : Юристъ, 1996. 336 с.
Aygül Akyüz, Tülay Yavan, Gönül Şahiner, Ayşe Kılıç. Domestic violence and woman’s reproductive health: a review of the literature. Aggression and Violent Behavior. 2012. Vol. 17. Isssue 6. P. 514−518. doi: https://doi.org/10.1016/j.avb.2012.07.005.
ДеГью С., ДіЛілло Д. Чи є жорстоке поводження з тваринами «червоним прапором» для сімейного насильства? Розслідування спільного насильства по відношенню до дітей, партнерів і домашніх тварин. Журнал про міжособистісне насильство. 2009. № 24 (6). С. 1036–1056. doi: https://doi.org/10.1177/0886260508319362.
Гендерно-обумовлене насильство в регіонах, які постраждали від конфлікту: звіт за результатами дослідження. Київ : Укр. центр соц. реформ, 2015. 70 с. URL: https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/final_ukr_report.pdf.
Качинська М. О. Зв’язок домашнього насильства та жорстокого поводження з тваринами: міжнародний досвід. Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 2. С. 130−133. URL: http://www.univd.edu.ua/science-issue/issue/4368.
Казміренко В. О. Вияви домашнього насилля над дітьми. Юридична психологія. 2017. № 1 (20). С. 78–90. URL: https://psychped.naiau.kiev.ua/index.php/psychped/article/view/419.
Клірі М., Тапа Д. К., Вест С., Вестман М., Корнхабер Р. Жорстоке поводження з тваринами в контексті насильства з боку інтимного партнера: систематичний огляд. Агресія та насильницька поведінка. 2021. Т. 61. doi: https://doi.org/10.1016/j.avb.2021.101676.
Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: академічний курс : підручник. Київ : Ін Юре, 2004. 424 с.
Лейсі Левітт, Тіа А. Хоффер, Енн Б. Лопер. Кримінальні історії жорстокого поводження з тваринами правопорушниками. Агресія і насильницька поведінка. 2016. Т. 30. С. 48−58. doi: https://doi.org/10.1016/j.avb.2016.05.002.
Луана Маркес Гарсія Оземела, Діана Ортіс, Анн-Марі Урбан. Насильство проти жінок та дівчат з обмеженими можливостями. 2019. URL: https://www.bwjp.org/assets/documents/pdfs/intimate_caregiver_violence_ against_women_with_disabilities.pdf.
Меган Бастик. Интеграция гендерных аспектов во внутренний контроль в полицейских силах. URL: http://ukrainesecuritysector.com/wp-content/uploads/2016/08/Integrating-Gender-Oversight-Security-Sector-Ombuds-NHRIs_RUS.pdf.
Мерц-Перес Л., Хайде К. M. Жорстоке поводження з тваринами: шлях до насильства над людьми. Нью-Йорк : Алтаміра Прес, 2003. 208 с.
Нанда Різкі Рахміта, Гайюн Ніса. Відмінності у формах домашнього насильства за віком у шлюбі та рівнем освіти. PSYMPATHIC: Scientific Journal of Psychology. 2019. № 1. Т. 6. С. 73−84. doi: 10.15575/psy.v6i1.4184.
Нестерчук В. В. Соціально-правові аспекти домашнього насильства над жінками. Освіта та педагогічна наука. 2020. № 3 (175). С. 64–78. doi: 10.12958/2227-2747-2020-3(175)-64-78.
Пчеліна О. В. Перспективність побудови методики розслідування домашнього насильства. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 4. С. 329–332. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-4/79.
Пяничук М. С. Роль гендерного аспекту для здійснення внутрішнього контролю в національній поліції України. Розуміння маскулінності та ґендерної рівності в секторі безпеки України та представлення результатів дослідження : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 25 берез. 2021 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2021. С. 217−219.
Побив до перелому гомілки: у Києві засудили 32-річного чоловіка за знущання з батьків. Факти : [сайт]. URL: https://fakty.com.ua/ua/proisshestvija/20211115-pobyv-do-perelomu-gomilky-u-kyyevi-zasudyly-32-richnogo-cholovika-za-znushhannya-z-batkiv/.
Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від
жовт. 2018 р. № 728-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/728-2018-р?find=1&text=групі+ підвищеного+ризику#w2_1.
Рибаченко Л. Домашнє насильство над чоловіками. Що кажуть судові справи? URL: https://glavcom.ua/ country/society/domashnje-nasilstvo-nad-cholovikami-shcho-kazhut-sudovi-spravi-790565.html.
Шепітько В. Ю. Кримінальна психологія: історія становлення та сучасний стан. Юридична психологія. 2021. № 1. Т. 28 С. 14−20. doi: https://doi.org/10.33270/03212801.14.
Сяхбуддін С. У Великій Британії загинули понад 700 тисяч людей. 2017. URL: https://aceh.tribunnews.com/ 2017/11/25/lebih-dari-700000-pria-di-inggris-jadi-korban-kdrt-135-diantaranya-tewas-dibunuh.
Відповідальність за «домашнє насильство» (ст. 126-1 КК України): судова практика. URL: https://jurfem.com.ua/vidpovidalnist-za-domashnye-nasylstvo-st-126-1-sudova-praktyka/.
Yuping Cao, Longfei Li, Xingfu Zhao, Yu Zhang, Xiaoyun Guo, Yalin Zhang, Xingguang Luo. Effects of Exposure to Domestic Physical Violence on Children’s Behavior: a Chinese Community-based Sample. Journal of Child & Adolescent Trauma. 2016. Vol. 9. P. 127–135. doi: https://doi.org/10.1007/s40653-016-0092-1.
Зінсу О. І. Соціальні та юридично-психологічні аспекти домашнього насильства. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1 (114). С. 79–87. doi: https://doi.org/10.33270/01201141.79.
Зорза Дж. Боротьба з жорстоким поводженням з тваринами для зменшення насильства в сім’ї. Насильство в сім’ї та інтимному партнері щоквартально. 2010. Вип. 2. № 4. С. 345–358. URL: https://www.civicresearchinstitute.com/online/article_abstract.php?pid=6&aid=768&iid=122&page=4.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
