Чинники легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33270/03223102.54

Анотація

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю комплексного вивчення особистості правоохоронця відповідно до вимог професійної діяльності в сучасних умовах. Метою дослідження є визначення чинників легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських. Методологія аналізу проблеми. У науковому дослідженні використано комплекс методів, що охоплює теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та інтерпретація літературних джерел і теоретичних підходів з обраної проблематики), емпіричні (опитування, тестування), математико-статистичні методи. Для обробки емпіричних даних застосовано метод кількісного аналізу (кореляційний аналіз). Методичне забезпечення психодіагностичного дослідження здійснено з використанням авторської анкети «Агресія в діяльності поліцейського», опитувальника агресивності Басcа-Дарки, опитувальника РСК Джуліана Роттера. Результати дослідження. Сутність легітимізованої агресії  полягає в прийнятності та виправданості різних форм агресивної поведінки шляхом атрибуції суспільно схвалюваного (легітимного) статусу. За результатами анкетування можна зробити висновок, що, вияв агресії в діяльності працівника поліції, з одного боку, не є прийнятним, а з іншого – допускається/легітимізується залежно від конкретної ситуації. Завдяки проведенню кореляційного аналізу виявлено зв’язок екстернального локусу контролю з непрямою формою агресії. Це свідчить про те, що поліцейські, які мають зовнішній локус контролю та перекладають відповідальність за успіхи й невдачі свого життя на зовнішні обставини, здатні спрямовувати агресію обхідним шляхом, зокрема виявляти агресію щодо іншої особи або ж не спрямовувати її ні на кого. Дослідження легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських потребує комплексного підходу, адже вирішальне значення в цьому процесі має особливість професії поліцейського, представники якої перебувають під впливом підвищеної ймовірності зіткнення з агресією інших людей або необхідності самим учиняти агресивні дії. Перспективою подальших досліджень є аналіз інших діагностичних методик, які застосовувались у межах наукового дослідження задля з’ясування передумов легітимного прояву агресивної поведінки працівників поліції та створення рекомендацій щодо запобігання перевищення службових обов’язків. Наукова новизна. У науковому дослідженні: 1) уточнено зміст поняття «легітимізована агресія»; 2) емпірично вивчено чинники легітимізованої агресії в діяльності поліцейських; 3) виявлено зв’язок між показниками методик за допомогою кореляційного аналізу. Практична значущість представлена у визначенні шляхів формування уявлень майбутніх правоохоронців про легітимізовану агресію в процесі професійної підготовки.

Ключові слова: агресія; агресивна поведінка; легітимізована агресія; поліцейський; Національна поліція.

Біографія автора

  • О. Ковач

    аспірант Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Buss D. M. Human aggression in evolutionary psychological perspective. Clinical Psychology Review. 1997. Vol. 17. No. 6. P. 605–619. DOI: https://doi.org/10.1016/S0272-7358(97)00037-8.

Качмар О. В. Агресія як соціальний феномен. Нова парадигма. 2014. Вип. 125. С. 197–205. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nopa_2014_125_22.

Білаш А. М. Специфіка легітимізованої агресії у дівчат і хлопців старшокласників. Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 30 берез. 2017 р.). Харків, 2017. С. 16–18.

Гриб Н. Профілактика деструктивної агресивності у військовослужбовців. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2018. № 4. С. 38–41. (Серія «Соціальна робота»). DOI: https://doi.org/10.17721/2616-7786.2018/4.

Чеверикина Е. А., Фатина М. Л. Агрессивность как составляющая феноменов психологического насилия и психотерроризма. LJournal. 2017. С. 30–34. DOI: 10.18411/lj31-07-2017-11.

Лісовенко А. Ф., Долінська Л. В. Специфіка ворожості й агресивності осіб, схильних до переживання заздрощів за різним типом. Юридична психологія. 2020. № 1. С. 31–39. DOI: https://doi.org/10.33270/03202601.31.

Медведєв В. С. Особистість слідчого як проблема юридичної психології. Право і безпека. 2019. № 1 (72). С. 97–103. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2019.1.13.

Гуменюк Л. Й., Сулятицький І. В. Психологія професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ : навч. посіб. Львів : ЛьвДУВС, 2011. 648 с.

Шубіна Н. Упровадження в національне законодавство позитивного зарубіжного досвіду застосування поліцейського піклування. Підприємство, господарство і право. 2020. № 10. С. 194–198. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.10.32.

Цільмак О. М. Еталонний психологічний профіль вольових якостей слідчого. Юридична психологія. 2020. № 1 (26). С. 55–61. DOI: https://doi.org/10.33270/03202601.55.

Шевченко Л. О., Шломін О. Ю. Професійно-особистісні якості працівників підрозділів превентивної діяльності національної поліції на різних етапах професійного становлення. Рsychological journal. 2019. № 10. С. 143–155. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.10.

Пасько О. М. Структурні компоненти готовності слідчого до професійної діяльності. Юридична психологія. 2020. № 1 (26). С. 70–76. DOI: https://doi.org/10.33270/03202601.70.

Поканевич О. А. Аспекти формування психологічної готовності пожежних-рятувальників до екстремального виду діяльності. Psychological journal. 2019. № 7. С. 122–129. DOI: http://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.8.

Котляр Ю. В. Визначення норм виконання психодіагностичної методики Басса-Дарки для категорії працівників. Наука і правоохорона. 2015. № 2. С. 235–242.

Rotter, J. B. Generalized expectancies for internal versus external control of reinforcement. Psychological Monographs: General and Applied. 1966. No. 80 (1). P. 1–28. DOI: https://doi.org/10.1037/h0092976.

Ситнік С. В. Конфліктна поведінка у осіб з різним локусом контролю. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2021. № 4. С. 65–71. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.13.

Завантаження

Опубліковано

2023-03-19

Номер

Розділ

Теоретичні та методологічні проблеми юридичної психології