Юридична психологія

Стратегії підтримання психологічного благополуччя особистості в умовах невизначеності

Юлія БОЙКО-БУЗИЛЬ — Mon, 16 Jun 2025 07:56:20 +0000

Анотація. Актуальність обраної теми обумовлена необхідністю розроблення ефективних підходів до підтримки психологічного благополуччя особистості в умовах невизначеності. У сучасному світі, де динамічні зміни в економічній, політичній та соціальній сферах стали нормою, розроблення таких підходів є ключовим складником забезпечення стабільності та гармонійного розвитку суспільства. Метою статті є теоретико-методичне обґрунтування стратегій підтримання психологічного благополуччя особистості в умовах невизначеності. Для досягнення поставленої мети було здійснено узагальнення та систематизацію наукових досліджень як зарубіжного, так і вітчизняного досвіду. Сформульовано дефініцію поняття «психологічне благополуччя», окреслено багатовимірний характер цієї категорії, що охоплює як внутрішній світ особистості, так і зовнішні вияви поведінки. Розглянуто особливості впливу невизначеності на психоемоційний стан, зокрема крізь призму гедонічного й евдемонічного підходів, а також визначено фактори, що сприяють адаптації, усвідомленості ситуації та формуванню життєстійкості. Методологія дослідження передбачала застосування підходів до соціально-психологічної підтримки в індивідуальній та груповій формах з використанням методів аналізу, узагальнення, систематизації наукових даних і кейс-методу для вивчення конкретних ситуацій практики. Запропоновано й обґрунтовано ключові стратегії підтримання психологічного благополуччя в умовах кризових ситуацій, зокрема: розвиток гнучкості мислення, емоційної регуляції, підтримання соціальних зв’язків, перетворення сприйняття невизначеності з негативного на можливість для зростання, зміцнення усвідомленості та прийняття ситуації, застосування практик релаксації, розвитку самосвідомості й рефлексії, а також оптимізацію планування та управління очікуваннями. Стаття спрямована на поглиблення розуміння психологічних механізмів, що забезпечують стійкість особистості перед викликами невизначеності, а також створення наукової бази для розроблення ефективних заходів підтримання психічного здоров’я в сучасних умовах.

Ключові слова: психологічне благополуччя; особистість; психічне здоров’я; умови невизначеності; психологічна підтримка; психологічна допомога.

Особливості емоційно-вольової сфери працівників Національної поліції України в період воєнного стану

Олена КУДЕРМІНА , Маріанна БУДАНОВА — Mon, 16 Jun 2025 08:03:55 +0000

Анотація. Понад три роки населення нашої держави існує в умовах воєнного стану. За стислою констатацією цього факту криється глибинна трагедія українського народу загалом і кожного конкретного українця безпосередньо. Загроза національній безпеці та суверенітету країни, нещадна терористична діяльність російських військових, агресивний інформаційно-психологічний тиск, постійна небезпека власному життю та життю близьких, дія різноманітних зовнішніх і внутрішніх стрес-факторів – усе це призводить до виникнення в людини негативних емоційних станів і може обумовити виникнення дезорганізації поведінки. Постійне еквілібрування на межі вибухових емоційних реакцій та адекватності поведінки в умовах воєнного стану виснажує людину й може призводити до певних трансформацій її особистості. Поряд із загальним напруженим зовнішнім колом негативних впливів окремі вимоги ставлять до розвитку емоційно-вольової сфери особистості поліцейських як передумови їх адекватної та ефективної поведінки в ситуаціях, зумовлених виконанням завдань службово-оперативної діяльності. Розвиток емоційно-вольової стійкості особистості представників сектору безпеки забезпечує їх здатність адаптивно регулювати й корегувати власну поведінку в загрозливих для життя умовах професійної діяльності. Для оцінки особливостей емоційно-вольової сфери поліцейських наприкінці 2024 року було проведено емпіричне дослідження особливостей емоційно-вольової сфери особистості поліцейських Національної поліції України. Виокремлення особливостей емоційно-вольової сфери особистості поліцейських здійснено за допомогою психодіагностичного інструментарію, а саме: інтерпретації результатів за окремими шкалами 16-факторного опитувальника Р. Кеттелла й методики «Стиль саморегуляції особистості» В. І. Моросанова. За узагальненими результатами емпіричного дослідження особливостей емоційно-вольової сфери поліцейських у період воєнного стану можна констатувати істотні трансформаційні зміни особистісного характеру. Їх виникнення та спрямування спричинені травмувальною дією повномасштабної російської агресії, тому потребують урахування в процесі визначення змісту професійно-психологічної підготовки поліцейських.

Ключові слова: особистість правоохоронця; емоційно-вольова сфера; воєнний стан; трансформація; стиль саморегуляції.

Психологія поведінки досліджуваної особи під час проведення поліграфологічного тестування

Олександр МОТЛЯХ — Mon, 16 Jun 2025 08:10:49 +0000

Анотація. Наукова стаття присвячена аналізу актуального питання, пов’язаного із психологією поведінки особи, яка в добровільному порядку дала згоду на проходження психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа. Увагу зосереджено на особливостях, які виникають чи можуть виникнути під час проведення цієї специфічної процедури дослідження. Мета наукової публікації полягає у висвітленні специфіки психологічної поведінки досліджуваної особи під час проведення поліграфологічного тестування, яка частково є взаємозалежною з поведінкою спеціаліста-поліграфолога. Проаналізовано певні поведінкові моменти, які випливають із правильно організованої комунікативної діяльності фахівця, що проводить це дослідження. Виокремлено прийоми негативної поведінки досліджуваних осіб, спрямовані на отримання для них бажаного результату й відображаються у вигляді таких складових: маніпуляції, жалості, підкупу й шантажу. У межах дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи: порівняльно-психологічний, системно-структурний та метод системного аналізу. Сформовано загальні підходи та висновки в розумінні важливості вивчення психології поведінки досліджуваної особи з метою ефективного проведення поліграфологом дослідження із застосуванням поліграфа.

Ключові слова: психологія поведінки; досліджувана особа; поліграфологічне дослідження; поліграфолог; комунікативне спілкування; психологічні прийоми; специфічна адаптація; неспецифічна адаптація.

Актуальні напрями застосування тренінгових технологій у системі професійно-психологічної підготовки поліцейських

Оксана РОМАНЕНКО — Mon, 16 Jun 2025 08:51:59 +0000

Анотація. Актуальність теми обумовлена необхідністю посилення практичної складової в системі професійно-психологічної підготовки поліцейських, з огляду на запити сучасного життя. Мета цієї статті полягає у визначенні актуальних напрямів застосування тренінгових технологій у системі професійно-психологічної підготовки поліцейських. Відповідно до мети окреслено завдання дослідження та здійснено відповідні етапи опрацювання проблеми: проаналізовано стан досліджень різних аспектів професійно-психологічної підготовки поліцейських; розглянуто сучасні тенденції формування професійно важливих рис особистості поліцейських; визначено актуальні напрями застосування тренінгових технологій у системі професійно-психологічної підготовки поліцейських. Методологію аналізу проблеми становили загальна теорія особистісних змін, що ґрунтується як на диференціації, так й інтеграції наявних знань у різних галузях, а також психологічні концепції впливу тренінгових технологій на формування професійно важливих рис особистості поліцейського. Обґрунтовано доцільність застосування тренінгових технологій у системі професійно-психологічної підготовки поліцейських, відповідно до певних етапів професіогенезу. Визначено актуальні напрями застосування тренінгу: психологічні аспекти вогневої підготовки; організація професійної кооперації з іншими службами; підвищення комунікативної компетентності поліцейського в процесі професійної взаємодії з громадянами; оптимізація застосування легітимізованої агресії під час виконання службових завдань; формування стресостійкості шляхом моделювання стресогенних ситуацій; навчання алгоритмів і сценаріїв прийняття рішень в умовах невизначеності. Наукова новизна статті полягає в систематизації знань про роль тренінгових технологій у системі професійно-психологічної підготовки поліцейських. Практична значущість представлена визначенням змісту й методів тренінгу за актуальними напрямами, що дає змогу вдосконалити організаційно-методичні та змістові засади професійно-психологічної підготовки.

Ключові слова: професійно-психологічна підготовка поліцейських; практична складова; професійно важливі риси особистості; тренінгові технології; професійна ідентичність поліцейського.

Концептуальні засади психологічної реабілітації учасників бойових дій

Марина ГАЛИЧ — Mon, 16 Jun 2025 08:59:21 +0000

Анотація. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю визначення основних засад організації та надання психологічної допомоги в процесі реабілітації учасників бойових дій для подальшої оптимізації заходів щодо збереження ментального здоров’я. Мета статті полягає у визначенні концептуальних засад психологічної реабілітації учасників бойових дій. Залежно від цього визначено фундаментальні основи й стан теоретико-прикладних досліджень, присвячених процесу реабілітації. Методологічну основу статті становили основоположні підходи процесу надання комплексної допомоги, основним завданням яких є психосоматичне відновлення комбатантів, з огляду на індивідуальну тактику відновлення. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта і предмета дослідження. Методи дослідження: аналіз, порівняння та узагальнення результатів наукових досліджень. Розглянуто закони України, основний поняттєво-категоріальний апарат, який використовують для визначення процесу реабілітації та її основних положень. Обґрунтовано важливість надання психологічної допомоги учасникам бойових дій, залежно від рівня впливу стресогенних чинників на особистість, оскільки перебування в умовах війни та бойові дії провокують виникнення загального дистресу. Проаналізовано засади й етапи технології надання комплексної реабілітації, ознаки якої вказують на її специфіку й суто індивідуальний підхід, що визначено одним із базових принципів ефективності. Досліджено зарубіжні програми реабілітації, серед спільних ключових аспектів яких виокремлено: комплексну фізичну, психологічну та соціальну реабілітацію; профілактику депресивних епізодів, тривожних розладів, лікування та профілактику посттравматичного стресового розладу; наявність курсів професійної реінтеграції. Окреслено можливості використання наявних закордонних програм реабілітації виключно за умови врахування специфіки досвіду учасників бойових дій. Визначено ознаки ефективності процесу реабілітації учасників бойових дій, поєднані з іншими оздоровчими, фізкультурно-спортивними, санаторно-курортними, медико-психологічними та соціальними послугами. З’ясування концептуальних засад реабілітації учасників бойових дій дає змогу комплексно та системно дослідити наявні доробки в цьому напрямі, а також запропонувати напрями подальших наукових розвідок.

Ключові слова: психологічна допомога; реабілітація; бойовий стрес; індивідуальний підхід; програми відновлення.

Ставлення до права і соціальний інтелект персоналу сил безпеки та оборони

Володимир ФІЛОНЕНКО — Mon, 16 Jun 2025 09:01:55 +0000

Анотація. Актуальність теми обумовлена необхідністю дослідження особистісних трансформацій військовослужбовців у сучасних екстремальних умовах для подальшого пошуку дієвих засобів і наукових методів подолання негативного впливу війни та розроблення заходів збереження психічного здоров’я комбатантів. Мета цієї статті полягає в емпіричному вивченні взаємозв’язків складових соціального інтелекту та видів ставлення до права в персоналу сил безпеки й оборони у воєнний період. Відповідно до мети проаналізовано стан зарубіжних і вітчизняних досліджень девіантної поведінки військовослужбовців, які брали участь у бойових діях. Крім того, досліджено роль соціально-емоційної компетентності особистості в подоланні особистих і професійних викликів. Проведено емпіричне дослідження взаємозв’язків складових соціального інтелекту з видами ставлення до права комбатантів – правопорушників і таких, що не вчиняли правопорушення (група норма). Методологію дослідження становили методика «Ставлення до права», розроблена Д. С. Безносовим, і методика дослідження соціального інтелекту Дж. Гілфорда. Встановлено, що у військовослужбовців, які не вчиняли правопорушень, у разі підвищення здатності вибудовувати стратегію власної поведінки для досягнення поставленої мети, розвиненого вміння орієнтуватися в невербальних реакціях учасників взаємодії та знання правил, які регулюють поведінку людей, підвищується позитивне ставлення до права, відчуття соціальної цінності права. Визначено, що з підвищенням здатності до розуміння інших актуалізуються сумніви щодо ефективності або справедливості правової системи. У цій групі визнання авторитету правової системи в суспільстві, переконання щодо здатності правової системи змінити суспільство не виявлено взаємозв’язків із жодною складовою соціального інтелекту. У військовослужбовців, які вчиняли правопорушення, за умови підвищеної здатності вибудовувати стратегію власної поведінки для досягнення поставленої мети підвищується імовірність нехтування правовими нормами, нав’язування своєї волі іншим, створення та встановлення власних правил поведінки. Виявлено, що в групі правопорушників з посиленням здатності до розуміння інших посилюються сумніви щодо ефективності або справедливості правової системи. З’ясовано, що в цій групі з підвищенням здатності до розуміння змін у вербальних реакціях людини, потреби впливати на інших посилюється бажання до свідомого заперечення ролі права в суспільстві, переконання в необов’язковості правових регламентів, можливості нав’язування своєї волі іншим. З підвищенням здатності до передбачення поведінки людини загострюється негативне ставлення до права, заперечення його соціальної цінності та послаблюється відчуття права як об’єкта сліпого поклоніння. У групі військовослужбовців, які вчиняли правопорушення, виявлено певну віддаленість позитивного ставлення до права від уміння розуміти наміри, відчуття та емоційні стани інших за вербальними і невербальними виявами.

Ключові слова: право; військовослужбовець; комбатант; соціальний інтелект; девіантна поведінка; персонал сил безпеки та оборони; соціально-емоційна компетентність.

Використання службових собак для емоційної підтримки працівників Національної поліції України

Катерина БЄЛЯЄВА — Mon, 16 Jun 2025 09:04:44 +0000

Анотація. Актуальність дослідження ефективності використання службових собак зумовлена необхідністю емоційної підтримки співробітників Національної поліції України з метою підвищення результативності виконання правоохоронних функцій у період дії воєнного стану. Метою дослідження є аналіз закордонного та вітчизняного досвіду залучення спеціально відібраних і навчених собак-терапевтів до процедури емоційної стабілізації поліцейських, а також розроблення методичних рекомендацій щодо організаційних і практично орієнтованих чинників підвищення її ефективності. Методологія дослідження сформована відповідно до його мети, а також специфіки об’єкта і предмета. Розглянуто досвід залучення собак-терапевтів до роботи в поліцейських департаментах зарубіжних країн, проаналізовано й узагальнено результати досліджень впливу взаємодії із собакою на емоційний стан людини. Проведено ознайомчі процедури взаємодії поліцейських зі спеціально відібраними службовими собаками в семи районних управліннях поліції Київської області. За результатами опитування учасників цих зустрічей встановлено відмінності їх емоційного стану до і після роботи із собаками. Запропоновано рекомендації щодо оптимальних сценаріїв проведення таких зустрічей та їх регулярності. Практичне значення досліджень полягає у створенні нових інструментів реформування емоційної стабільності поліцейських під час виконання ними службових обов’язків у період дії воєнного стану, а також розширення можливостей їх психологічного відновлення.

Ключові слова: психологія; емоційна підтримка; службовий собака; взаємодія із собакою; емоційна стабілізація.

Особливості саморегуляції поліцейських з різним стажем професійної діяльності

Ольга ВОРОБЙОВА , Іван ОХРІМЕНКО — Mon, 16 Jun 2025 09:11:52 +0000

Анотація. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вивчення психологічних механізмів адаптації поліцейських до умов професійної діяльності, що супроводжується високим рівнем стресу, екстремальними ситуаціями та підвищеними вимогами до особистості правоохоронця. Розвинені навички саморегуляції є важливим чинником професійної ефективності поліцейських, оскільки сприяють збереженню працездатності, оперативному прийняттю рішень і запобіганню професійному вигоранню. Саморегуляцію розглянуто як цілісну систему, що охоплює планування (визначення завдань і стратегій діяльності), моделювання (прогнозування розвитку ситуацій та можливих наслідків), програмування (структурування дій відповідно до обраної стратегії), оцінювання результатів (аналіз ефективності дій та їх коригування), гнучкість (здатність адаптувати поведінкові стратегії до змінних умов) і самостійність (автономність у прийнятті рішень і відповідальність за них). Результати емпіричного дослідження засвідчують, що зі збільшенням стажу професійної діяльності поліцейські: 1) більш усвідомлено ставляться до планування діяльності, чіткіше визначають завдання та способи їх досягнення; 2) ефективніше прогнозують розвиток ситуацій, що сприяє швидкому ухваленню оптимальних рішень у змінних умовах; 3) удосконалюють процес прийняття рішень, що знижує ймовірність помилок і підвищує оперативність дій; 4) краще контролюють власний емоційний стан, що забезпечує стійкість до стресу та запобігає імпульсивним реакціям. Водночас зі збільшенням строку служби спостерігається тенденція до зниження гнучкості, оцінки результатів і самостійності в структурі саморегуляції, що може свідчити про формування ригідних стратегій реагування, які знижують здатність адаптуватися до нестандартних ситуацій. Результати дослідження доводять значущість формування адаптивних механізмів саморегуляції та обґрунтовують необхідність упровадження програм розвитку саморегуляції в системі психологічного забезпечення професійної діяльності задля підтримки поліцейських на різних етапах службової діяльності.

Ключові слова: саморегуляція; поліцейський; службова діяльність; професійний досвід; психологічне забезпечення.

Соціально-психологічна характеристика особи, яка вчиняє шахрайство в складі організованої групи в мережі Інтернет

Андрій КРИЖЕВСЬКИЙ , Оксана БРИСКОВСЬКА — Mon, 16 Jun 2025 09:15:16 +0000

Анотація. Актуальність тематики полягає в тому, що інтернет-шахрайства, вчинені організованою злочинною групою, за наслідками є тяжчими та небезпечнішими злочинами, оскільки мають тривалий характер, вчиняються в особливо великих розмірах, мають детальну підготовку й розподіл ролей. Протидіяти цьому та розпізнати злочинні вияви можливо лише за умови встановлення соціально-психологічного портрета особи, яка вчиняє шахрайство в складі організованої злочинної групи, через критичне мислення шляхом обізнаності суспільства із сучасними шахрайськими схемами, які будують відповідно до нагальних потреб сьогодення. Умови інтернет-простору через спілкування онлайн з потенційною жертвою, вразливість і тривожність громадян під час війни, скрутне матеріальне становище дають змогу учасникам організованої злочинної групи вигадувати різні шахрайські схеми із заволодіння коштами, майном, цінностями інших осіб. Це становить серйозну загрозу для безпеки громадян і може призвести до серйозних фінансових втрат. Метою статті є дослідження особливостей соціально-психологічної характеристики осіб, які вчиняють шахрайства у складі організованої злочинної групи в інтернет-просторі. Практичне значення статті полягає в тому, що встановлення типового соціально-психологічного портрета інтернет-шахрая, який вчиняє шахрайство в складі організованої групи, є підґрунтям для вдосконалення не лише методів розслідування таких злочинів, а і їх профілактики й організаційних заходів з протидії. Узагальнена характеристика особи, яка вчиняє шахрайство в складі організованої групи, надає можливість визначити ефективні шляхи викриття та вдосконалити методи виявлення з її оточення осіб, серед яких слід відстежувати членів організованої злочинної групи. Наукова новизна полягає у встановленні соціально-психологічної характеристики особи шахрая як учасника організованої злочинної групи, що вчиняє шахрайства в мережі Інтернет. Узагальнена соціально-психологічна характеристика особи інтернет-шахрая як учасника організованої злочинної групи уможливить складення соціально-психологічного портрета за видом вчиненого інтернет-шахрайства й обрати ефективні шляхи викриття кола осіб такої групи.

Ключові слова: шахрайство; соціально-психологічний портрет; особа злочинця; інтернет-мережа; інтернет-шахрай; маніпуляція; електронно-обчислювальна техніка.

Чинники професійної деформації поліцейських: від стресу до соціальних наслідків

Вікторія ЛИТВИН , Людмила ВОЯТ — Mon, 16 Jun 2025 09:19:33 +0000

Анотація. Актуальність змісту статті зумовлена суспільними та відомчими викликами сьогодення стосовно поширення чинників, що детермінують феномен професійної деформації працівників Національної поліції в умовах воєнного стану. У зв’язку із зазначеним важливим завданням постає модифікація механізмів і засобів превенції деформаційних змін в особистості поліцейського. Розглянуто сучасний науковий доробок щодо розуміння суспільних і психологічних умов, які сприяють виникненню негативних тенденцій у професійній поведінці поліцейського в стосунках з населенням під час виконання оперативно-службових завдань. Окреслено завдання, процедуру й методологічне підґрунтя дослідження рівнів деформаційних змін працівників поліції. На підставі статистичного аналізу матеріалів дослідження встановлено, що визначальними особливостями наявності деформаційних змін є професійне виснаження, стереотипність у певних діях і вчинках, певні ознаки агресивності, прагнення уникнути відповідальності за професійні помилки. Загалом категорії працівників поліції не притаманний високий рівень професійної деформації, констатовано наявність середнього рівня особистісних зрушень, зумовленого необхідністю виконання широкого спектру екстремально-професійних дій, які фізично та морально виснажують правоохоронців і викликають надмірний стрес. Дослідження рівня особистісної тривожності поліцейських виявило доволі високу толерантність до нетипових змін у професійній діяльності, проте робота в екстремальних умовах часто викликає переживання і страхи. У поліцейських деформація інколи втілюється у працеголізм і досягаторство або набуває ознак правового нігілізму. Виявлене дає підстави опрацьовувати відповідні психокорекційні підходи з метою профілактики подальшого розвитку негативних особистісних змін.

Ключові слова: професійна деформація; особистість поліцейського; психологічна напруженість; професійна психологічна виснаженість; деформаційні зміни особистості; профілактика та превенція.

Особливості надання психологічної допомоги та підтримки поліцейським – учасникам бойових дій

Тетяна СНЯТКОВА — Mon, 16 Jun 2025 09:22:13 +0000

Анотація. У статті досліджено особливості надання психологічної допомоги та підтримки поліцейським, які брали участь у бойових діях, зокрема на території України. Теоретично обґрунтовано специфіку психологічної травматизації правоохоронців в умовах воєнного конфлікту, що зумовлена їхньою подвійною професійною ідентичністю як поліцейського та військовослужбовця. На підставі аналізу сучасних наукових досліджень визначено основні психологічні наслідки участі поліцейських у бойових діях: підвищена емоційна реактивність, тривожність, порушення сну та ризик розвитку посттравматичного стресового розладу. Систематизовано ключові категорії психологічних травм поліцейських – учасників бойових дій: базові бойові травми (втрата побратимів, травма застосування летальної сили), медичні та морально-етичні травми. Запропоновано двоетапний підхід до психологічної підтримки, що охоплює психоедукацію та структурування травматичного досвіду. Обґрунтовано ефективність комплексного терапевтичного підходу, який поєднує когнітивно-поведінкову терапію, експозиційні методики й терапію десенсибілізації. Окреслено ресурсний потенціал особистості правоохоронця, що передбачає духовно-ціннісний, фізичний, мотиваційно-цільовий, саморозвитку, організаційно-часовий, соціально підтримувальний та регуляторний компоненти. Визначено роль соціальної підтримки як ключового захисного ресурсу проти посттравматичного синдрому з акцентом на значущості емоційної підтримки. Увагу зосереджено на значущості роботи із сім’ями поліцейських і ролі керівництва у створенні ефективної системи психологічного супроводу. Обґрунтовано, що ефективність психологічної реабілітації та реінтеграції поліцейських – учасників бойових дій залежить від комплексного підходу, що поєднує професійну психотерапевтичну допомогу, адміністративну підтримку та розвиток системи взаємодопомоги безпосередньо серед поліцейських.

Ключові слова: психологічна допомога; поліцейські – учасники бойових дій; психологічна травма; психологічна реабілітація; посттравматичний стресовий розлад; терапія; соціальна підтримка; ресурсний потенціал; реінтеграція.

Когнітивно-емоційна матриця антропогенного ризику як інструмент удосконалення профайлінгу

Олександр ТИХОНЕНКО — Mon, 16 Jun 2025 09:25:13 +0000

Анотація. У статті розглянуто та проаналізовано можливості вдосконалення інструментарію безпекового механізму профайлінгу. Здійснено теоретичний аналіз авторської когнітивно-емоційної матриці, яка відображає взаємодію біологічних і соціокультурних чинників у формуванні поведінкових патернів. Увагу зосереджено на визначенні маркерів девіантних тенденцій та вдосконаленні методів прогнозування небезпечної поведінки як ключового елементу в межах заходів забезпечення державної безпеки. Обґрунтовано важливість урахування еволюційних, анатомічних і функціональних аспектів під час реалізації антропогенної небезпеки, що відіграє значущу роль у формуванні когнітивної та емоційної діяльності людського індивіда – порушника (антропогенного ризику), з визначенням ознак, які можливо класифікувати як небезпечні. Проведено аналіз кожного з чотирьох ключових рівнів психіки людського індивіда авторської матриці й особи порушника: інстинктивного, емоційно-соціального, когнітивного, ідеального; продемонстровано їх взаємозв’язок з потенційними ризиками безпеки. З’ясовано, що перший рівень відповідає за базові біологічні потреби й реакції, другий – за емоційну регуляцію та соціальну адаптацію, третій – за когнітивні процеси, четвертий рівень забезпечує формування нематеріальних ідеалів, моральних принципів і баланс між цими рівнями для забезпечення адекватної поведінкової регуляції. У статті запропоновано нове бачення та можливості вдосконалення методології аналізу небезпечної (девіантної, делінквентної) поведінки, розширення інструментарію профайлінгу в межах забезпечення державної безпеки через інтеграцію знань про запропоновану чотирирівневу модель психіки індивіда, особи порушника. Зокрема, акцентовано на можливості використання результатів аналізу матриці під час здійснення моніторингу, виявлення та профілактики небезпечної поведінки людського індивіда у сфері безпеки. Практична цінність дослідження полягає в інтеграції матриці чотирирівневої психіки людського індивіда в інструментальний арсенал профайлінгу в межах забезпечення державної безпеки, що дасть змогу підвищити ефективність безпекових заходів з виявлення потенційних і реально небезпечних осіб – порушників.

Ключові слова: профайлінг; порушник; антропогенний ризик; державна безпека; девіантна поведінка.