Динаміка властивостей уваги працівників патрульної поліції на етапі професійного становлення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33270/03192401.84

Анотація

Мета статті – вивчення динаміки властивостей уваги працівників патрульної поліції в умовах упровадження новітніх методик навчання на етапі професійного становлення. Методологія. Для досягнення мети й виконання завдань дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів: теоретичні (метод концептуально-порівняльного аналізу, структурно-системного аналізу, синтезу, узагальнення); емпіричні (тестування, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент); методи математичної статистики. За допомогою теоретичних методів систематизовано й узагальнено інформацію про досліджувані об’єкт і предмет, зіставлено наявні теоретичні підходи до розв’язання проблем підготовки майбутніх працівників поліції. Емпіричні методи використано для діагностування рівнів розвиненості досліджуваних показників і визначення ефективності пропонованих новацій. Методи математичної статистики застосовано для коректного опрацювання даних і виявлення достовірності різниці між досліджуваними показниками та доведення ефективності пропонованих новацій освітнього процесу. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні результатів впливу навчальних занять на динаміку показників уваги в слухачів курсу первинної професійної підготовки поліцейських в умовах запровадження новітньої методики навчання, яка полягає в упровадженні спеціально розроблених ситуаційних завдань під час відпрацювання сценаріїв; виконанні ситуаційних завдань у процесі опанування навчальних предметів професійно-практичної підготовки; цілеспрямованому розвиткові необхідних фізичних якостей. Висновки. На підставі здійснених досліджень експериментально доведено ефективність пропонованих новацій професійної підготовки працівників патрульної поліції на етапі професійного становлення. Виявлено позитивну динаміку показників уваги у слухачів експериментальної та контрольної груп упродовж опанування курсу первинної професійної підготовки поліцейських. Констатовано достовірно вищі показники розподілення та обсягу уваги в осіб експериментальної групи. Встановлено достовірне покращення показника «концентрація та стійкість уваги» у слухачів експериментальної групи порівняно з результатами констатувального етапу. Перспективами подальших наукових розвідок убачаємо визначення впливу пропонованих новацій на розвиток інших професійно важливих рис майбутніх працівників патрульної поліції.

Ключові слова: властивості уваги; патрульна поліція; професійна підготовка; професійне становлення; психологічні риси.

Біографії авторів

  • В.В. Бондаренко

    кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри спеціальної фізичної підготовки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

  • К.В. Пронтенко

    доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, м. Житомир

  • С.М. Решко

    професор, професор кафедри спеціальної фізичної підготовки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Завантаження

Опубліковано

2020-01-16

Номер

Том 24 № 1 (2019): Юридична психологія

Розділ

Психологічне забезпечення правоохоронної діяльності

Ліцензія

  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
    Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.