Детермінанти формування громадянської свідомості виборців
DOI:
https://doi.org/10.33270/03192502.23Анотація
Метою статті є узагальнення наукових поглядів стосовно детермінант формування громадянської свідомості виборців. Методологічний інструментарій представлено сукупністю загальнонаукових і психологічних принципів, а також теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) методів. Теоретичним базисом дослідження є роботи провідних вітчизняних та іноземних вчених – психологів, юристів, політологів, соціологів. Наукова новизна. Визначено чинники конструктивності громадянської позиції особи, сформульовано поняття громадянськості як інтегративної властивості особистості. Обґрунтовано засадничі позиції процесу формування громадянської свідомості: забезпечення прав і свобод громадян на підставі ладу в соціумі, який встановлює справедливий державний устрій, сприяє розвиткові особистості; гнучка та практична система соціальної підтримки, правила користування якою створюють вигідність дотримання норм поведінки, що знижує або зовсім унеможливлює напруженість між різними верствами населення; високий рівень народного господарювання та його прогресивна організація, що спрямована на забезпечення матеріального добробуту всіх членів суспільства й дає змогу вдосконалювати засоби реалізації цього процесу. Висновки. На підставі проведеного дослідження можна дійти висновку, що формування громадянської свідомості становить складний процес усвідомлення особистістю себе не лише як громадянина, а і як виборця. Саме через участь у виборах як у масштабній соціально-політичній події переважна більшість громадян має змогу виявити свою соціальну активність. Окрім того, атмосфера виборів – це той унікальний момент, коли суспільство згадує, відчуває й активно впливає на якість своїх прав, свобод та обов’язків.
Ключові слова: громадянська свідомість; громадянська позиція; права і свободи громадян; соціальна підтримка; норми поведінки; соціальна напруженість.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
