Формування особистісного статусу студентів у колективі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33270/03212902.36

Анотація

Розкрито поняття особистісного статусу студента в педагогічному процесі. Висвітлено особливості педагогічного процесу, спрямованого на розвиток студента з урахуванням його своєрідності, самобутності, суб’єктивного досвіду, а також співвідношення понять соціалізації, освіти, навчання та виховання. Формування особистісного статусу студентів визначено як цілеспрямований психолого-педагогічний вплив, спрямований на розвиток особистісних якостей молоді, який має на меті формування здатності до особистої самореалізації та участі в суспільних процесах. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних концепцій розвитку особистості, встановлення шляхів та умов формування в студентів високого особистісного статусу. Методологічну основу статті становлять загальні психолого-педагогічні положення про сутність і розвиток особистості в процесі життєдіяльності, теоретичні положення стосовно сутності й закономірності розвитку особистості, її соціалізації, принцип системного підходу, який набув поширення в сучасних наукових розробках, застосування принципів світогляду до духовної творчості і практики. З огляду на те, що методологія формування особистісного статусу нерозривно пов’язана з теоретичним осмисленням виховання й навчання молодої людини, у статті використано порівняльний та історичний методи дослідження. Зауважено, що в процесі виховання молодої людини ключове завдання – прищеплення любові до рідної країни – покладається на сім’ю, соціальне оточення та здійснюється через передавання певних культурних традицій. Формування особистісного статусу ґрунтується на гуманістичних принципах, що зумовлюють появу нових категорій, зокрема понять психолого-педагогічної підтримки, психолого-педагогічного супроводу, особистісного образу молодої людини, суб’єктного досвіду особистості, виховного простору, життєвої виховної ситуації, події як фактора виховання, інтелектуально-морального поля колективу. Критеріями виховання є соціальний досвід, який складається не лише з практичних навичок участі в суспільному житті, а й із рівня розвитку позитивних якостей особистості. До складу соціального досвіду, крім знань про суспільство, належать знання про різні види соціальної діяльності та способи їх здійснення, а також досвід творчості, емоційно-чуттєвих і ціннісних якостей. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні переходу сучасного виховання від регулюючих функцій спеціальних психолого-педагогічних умов і вимог, системи виховних заходів та стихійного впровадження інноваційних форм діяльності студентів до організації набуття особистісного соціального досвіду в процесі створення виховних ситуацій. Зазначені ситуації потребують розроблення технологій формування особистісного статусу студента. Висновки. Формування особистісного статусу студента в межах виховання акумулює соціалізацію людини в процесі її міжособистісної взаємодії в освітньому середовищі навчального закладу. Вихована людина з високим авторитетом завдяки своїм досягненням сприяє розвитку суспільства.

Ключові слова: педагогічний процес, статус, творче самовиявлення, освіта, соціалізація, навчання, соціальний досвід, самовиховання, студент.

Біографія автора

  • О. Тищенко

    кандидат педагогічних наук, доцент кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Бех І. Д. Патріотизм: сучасні знаки та орієнтири освіти. Рідна школа. 2015. № 1/2. С. 3–6.

Бехтерeв В. М., Мюнстерберг Б., Меде Г. Сборник статей по прикладной психологии. М. : Гостехиздат, 1922. 124 с.

Bever Th. G. The Unity of Consciousness and the Consciousness of Unity. On Concepts, Modules, and Language: Cognitive Science at іts Core. Oxford Scholarship, 2017. doi: https://doi.org/10.1093/oso/9780190464783.003.0005.

Черемський М. Толерантність освітнього середовища як умова творчого самовираження особистості. Теорія і практика управління соціальними системами. 2018. № 2. C. 75–82. doi: 10.20998/2078-7782.2018.2.08.

Дем’янчук А. С., Марчук О. О. Висвітлення проблем патріотичного виховання молоді у працях відомих українських педагогів. Збірник наукових праць міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука 2018. № 1 (19). С. 10−15. doi: 10.5072/zenodo.218443.

Джуньй В. І., Корнійчук Я. А., Братасюк Н. О., Мельник С. В. Українські народні свята, їх виховне та етичне значення у педагогічній діяльності. Збірник наукових праць міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука. 2018. № 1 (19). С. 30−38. doi: 10.5072/zenodo.218449.

Федоренко О. I. Діагностика національно-патріотичної вихованості учнів 5–6 класів загальноосвітніх шкіл. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2019. № 4. doi: 10.31499/2307-4906.4.2019.200199

Горшунова І. В. Інноваційні зміни в освітній діяльності вищого навчального закладу. Чернігів, 2015. 86 с. URL: https://economic-vistnic.stu.cn.ua/tmppdf/988.pdf.

Гура О. І., Гура Т. Є. Теоретико-методичні основи оцінювання управлінської компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Проблеми педагогіки вищої школи. 2019. № 2 (33). С. 36−41. doi: 10.26661/2522-4360-2019-2-33-07.

Івченков С. Г., Сайганова Е. В. Патріотизм як компонент загального стану: патріотизм як компонент суспільної свідомості: вимірювання ракурсу в поколінні. Вісник Інституту соціології. 2019. № 1 (10). С. 96−109. dоі: 10.19181//від.2019.28.1.58.

Канарова О. В. Роль вихователя у формуванні толерантності дітей дошкільного віку. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. 2015. № 1. С. 106–110. doi: 10.7905/нвмдпу.v0i14.1051.

Кондратенко А. П. Позакласна діяльність студентів ВНЗ як необхідна умова формування загальнокультурної компетентності майбутнього професіонала. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. № 13 (224). С. 98–108.

Костицький М. В. Проблема свідомості у філософії та психології. Юридична психологія. 2017. № 1 (20). С. 9–19.

Кравченко О. В. Творче освітнє середовище як умова підготовки до самовиявлення майбутнього викладача. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 69 (2). С. 192−196. doi: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.

Кривонос О. Б. Організація соціально-педагогічної адаптації студентів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2017. № 7 (71). С. 69–799. doi: 10.24139/2312-5993/2017.07/069-079.

Кудерміна О. І., Лісун С. Л. Психологічні особливості нормативної регуляції поведінки працівників Національної поліції України. Вісник Національного авіаційного університету. 2015. № 7. (Серія «Педагогіка, Психологія»). doi: https://doi.org/10.18372/2411-264x.7.10231.

Lorenz H. Plato on the Soul. The Oxford Handbook of Plato. 2ed. / Edited by Gail Fine. Oxford University Press, 2019. Р. 505−529. doi: https://doi.org/10.109/oxfordhb/9780190639730.013.22.

Patterson G. T., Chung I. W., Swan P. W. Stress management interventions for police officers and recruits: а metaanalysis. Journal of Experimental Criminology. 2014. No. 10. P. 487–513. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s11292-014-9214-7.

Ребуха Л. Освітні інноваційні технології: класифікація та змістове наповнення. Інновації в освіті: перспективи розвитку : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 20 трав. 2021 р.). Тернопіль : ЗУНУ, 2021. 357 с. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/42195/1/%D0%9C%D0%B0%2%D0%BA%D1%83-4.pdf.

Семенів Н. М. Дослідження етнічної толерантності в студентському середовищі. Молодий вчений. 2019. № 3. С. 275–280. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-58.

Семенова Л. М. Потенциал тренинговой технологии в формировании имиджелогической компетентности будущего специалиста по рекламе и связям с общественностью. Учёные записки Забайкальского государственного университета. 2017. № 2. Т. 12. С. 105–111. (Серия «Педагогические науки»). doi: 10.21209/2542-0089-2017-12-2-105-111.

Шемчук В. В. Інформаційна безпека та інформаційна оборона в контексті розвитку вітчизняної доктрини й законодавчої основи. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2019. № 4. С. 31–37. (Серія «Юридичні науки»). doi: https://doi.org/10.32838/1606-3716/2019.4/06.

Філософський енциклопедичний словник / [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ : Ін-т філософії ім. Г. Сковороди НАН України ; Абрис, 2002. 742 с.

Тарнавський М. Т. Невербальні засоби ділового спілкування та управління персоналом. Економіка харчової промисловості. 2015. № 2. С. 61−64. doi: https://doi.org/10.15673/2312847x.26/2015.44036.

Яланська С. П. Психологічні аспекти розвитку толерантності особистості в освітньому середовищі. Психологія особистості. 2016. № 1. С. 100–108. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-58.

Ямко Н. М. Цивілізація. Дослідження історичного досвіду (Філософія історії) : монографія. Тернопіль : Стерео Арт, 2017. 683 с.

Ясінський М. І. Філософія уроку історії або формування історичної свідомості учнів у процесі історичного виховання. Збірник наукових праць Житомирського національного педагогічного університету імені Івана Франка. 2018. № 1 (19). doi: 10.5281/zenodo.1284442.

Юрченко-Шеховцова Т. І. Правосвідомість особистості: теоретичний аналіз. Psychological journal. 2017. № 8 (4). С. 134–144. doi: https://doi.org/10.31108/1.2017.4.8.11.

Залановська Л. І. Психолого-педагогічні аспекти формування толерантності до роботи в умовах інклюзивної освіти. Psychological journal. 2019. № 3. С. 180–193. doi: https://doi.org/10.31108/1.2019.3.23.12.

Зінченко С. Роль «я-концепції» в особистісному самовизначенні дорослих. 2015. URL: https://lib.iitta.gov.ua/106929.

Завантаження

Опубліковано

2022-06-14

Номер

Розділ

Прикладні проблеми юридичної психології