Особливості тактики допиту в процесі розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом
DOI:
https://doi.org/10.33270/03223001.74Анотація
Тактика допиту під час розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом потребує вирішення низки проблемних питань, зокрема: виявлення всіх фактів протиправної діяльності; встановлення співучасників, способів, засобів і вичерпного кола обставин учинення кримінального правопорушення. Важливим способом отримання доказової інформації є слідчі (розшукові) дії, і першочергова серед них – допит. Урахування процесуальних, організаційних, тактичних, психологічних особливостей визначають успіх тактики допиту. Мета статті полягає у формуванні основ і визначенні особливостей тактики допиту підозрюваного, свідка, потерпілого в процесі розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом. Досягнення поставленої мети полягає у виконанні таких завдань: визначення умов проведення допиту під час розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом; визначення переліку основних питань, які необхідно з’ясувати під час допиту учасників кримінального провадження за цих умов; розкриття особливостей застосування тактичних прийомів у процесі досудового розслідування, залежно від слідчої ситуації та інших чинників. Методологія. У процесі дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціально-правові методи: порівняльно-правовий, системно-структурний та метод системного аналізу. Наукова новизна. Констатовано важливість урахування психологічних особливостей процесу отримання показань, адже специфіка професійної діяльності слідчого неодноразово підтверджує надання завідомо неправдивих показань з боку окремих учасників кримінального провадження під час проведення досудового розслідування за фактами незаконного заволодіння транспортними засобами. Запорукою недопущення, запобігання, припинення надання завідомо неправдивих показань учасниками кримінального провадження є вивчення матеріалів кримінального провадження, особистості допитуваного під час підготовки до проведення допиту. Також слід використовувати прийоми виявлення й усунення брехні, які ґрунтуються на психології: послідовне пред’явлення доказів; метод «непрямого допиту»; раптова постановка запитань; уповільнений чи пришвидшений темп допиту; використання «слабких місць» допитуваного; створення перебільшеного уявлення про обізнаність слідчого тощо. Висновки. Допит є вербальною слідчою (розшуковою) дією, яка має першочергове значення в процесі досудового розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом, оскільки дає змогу отримати доказову інформацію, проте потребує врахування тактичних і психологічних особливостей його проведення. Полягає в застосуванні тактичних прийомів і їх комплексів, спрямованих на встановлення психологічного контакту й подолання протидії розслідуванню кримінальних правопорушень.
Ключові слова: незаконне заволодіння; транспортний засіб; розслідування; кримінальне правопорушення; кримінальне провадження; допит; тактичний прийом.
Посилання
Криміналістика : підручник / [В. М. Глібко та ін.] ; за ред. В. Ю. Шепітька. Київ : Ін Юре, 2001. 684 с.
Давченко Т. Тактика допиту у кримінальних провадженнях доведення до банкрутства (ст. 219 КК України). Підприємництво, господарство і право. 2020. № 8. С. 310–316. doi: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.8.51.
Лютий В. В. Значення та особливості проведення слідчого огляду за фактами незаконних заволодінь транспортними засобами, вчинених організованими групами. Актуальні питання досудового розслідування та сучасні тенденції розвитку криміналістики : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 5 груд. 2014 р.). Харків : ХНУВС, 2014. С. 469–471.
Христов О. Л. Протидія незаконним заволодінням транспортними засобами: криміналістичний аспект : монографія. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2017. 148 с.
Чорноус Ю. М. Психологічні основи реалізації тактичних прийомів. Юридична психологія. 2020. № 1 (26). С. 13–22. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.13.
Петров С. Є. Розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2009. 243 с.
Христов О. Л., Христова Ю. В., Літун О. О. Особливості встановлення осіб, які вчиняють незаконні заволодіння транспортними засобами : навч. посіб. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2017. 80 с.
Сєдакова В. В. Криміналістична характеристика незаконного заволодіння транспортним засобом. Knowledge, Education, Law, Management. 2020. № 6 (34). Т. 3. С. 160–165. doi: https://doi.org/10.51647/kelm.2020.6.3.31.
Патрелюк Д. А. Розслідування незаконних заволодінь транспортними засобами, вчинених неповнолітніми : навч. посіб. Дніпропетровськ : Лопатніков С. Г., 2012. 221 с.
Чорноус Ю. М., Шикоряк М. М. Особливості початкового етапу розслідування злочинів, вчинених іноземцями. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2018. Вип. 18. С. 44–52. doi: https://doi.org/10.32353/khrife.2018.05.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
