Психологічна готовність поліцейських до розслідування воєнних злочинів
DOI:
https://doi.org/10.33270/03243502.25Анотація
Анотація. Світові збройні конфлікти поставили перед державним механізмом України й Ізраїлю та його інститутами численні виклики й загрози. Забезпечення державної безпеки і збереження країн стало завданням не лише для силових структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, а й для кожного громадянина. Одним з пріоритетів для країн, які перебувають у стані війни, залишається боротьба зі злочинністю, а воєнні криміногенні реалії потребують дієвого механізму реагування з боку інституцій сектору безпеки й оборони. У статті акцентовано, що основним управлінським рішенням керівників органів і підрозділів поліції України та Ізраїлю в умовах війни стало приведення в бойову готовність, оповіщення особового складу та визначення завдань відповідно до плану й поточної ситуації. Поліцейські беруть участь в активних воєнних діях і забезпечують правопорядок на деокупованих територіях, що обумовлює потенційну загрозу фізичних травм і психологічного травматичного синдрому. Подальша готовність і покращення комунікації між різними правоохоронними відомствами оптимізують співпрацю в складних умовах ліквідації наслідків воєнних атак. Під час розслідування воєнних злочинів важливим є рівень підготовки особового складу в умовах стресогенних ситуацій. Увагу зосереджено на травматичному емоційному стресі, якого зазнали поліцейські під час ідентифікації тіл. Процес розпізнавання засвідчив психологічну складність і проблеми, що постали перед фахівцями-практиками, які брали в ньому участь. На особистому рівні емоційний добробут практиків і безпечні умови роботи мають бути пріоритетом в ефективному управлінні процесом. Обґрунтовано необхідність психологічної підтримки поліцейських в умовах реальної війни, оскільки окремі симптоми отриманих стресогенних травм можуть виявлятися з плином часу. Тому в процесі розслідування воєнних злочинів психологічна готовність поліцейських до умов воєнних дій є комплексним заходом забезпечення психологічного та фізичного здоров’я, формування захисних механізмів. Виокремлено стратегічні завдання психологічної підтримки поліцейських під час війни: забезпечення оптимального психічного здоров’я, розвиток стійкості до стресових факторів і готовності до подолання складнощів у процесі виконання службових обов’язків. Рекомендовано зосередити увагу на підтримці психічного здоров’я поліцейських у воєнний час.
Ключові слова: поліцейський; воєнний стан; війна; збройний конфлікт; злочин; розслідування; жертва; пізнання; стрес; агресія; адаптація; психологічна підтримка.
Посилання
Androsiuk, V., & Yurchenko-Shekhovtsova, T. (2024). Theoretical and methodological basis for assessing the effectiveness of a psychologist's activities (comparative analysis). Legal Psychology, 1(34), 35-45. doi: 10.33270/03243401.35.
Bondarenko, V., Okhrimenko, I., Piaskovskyi, V., Antoshchuk, A., & Marchuk, A. (2022). Scientific tools for forming professional competence of patrol police officers. International Journal of Evaluation and Research in Education (IJERE), 11(2), 687-695. doi: 10.11591/ijere.v11i2.21987.
Budanova, M. (2023). Martial law and possible transformations of the police officer's personality. Legal Psychology, 1(32), 79-85. doi: 10.33270/03233201.79.
Chae, M., & Boyle, D. (2013). Police suicide: prevalence, risk, and protective factors. Policing: An International Journal of Police Strategies & Management, 36(1), 91-118. doi: 10.1108/13639511311302498.
Dorova, O.M. (2019). Varieties of psychophysical readiness of a criminal police officer in the context of regulatory and legal support. South Ukrainian Legal Journal, 4(3), 141-145. doi: 10.32850/sulj.2019.4.3.32.
Fedorenko, O., Kharchenko, S., Makarova, O., Makarenko, P., Miloradova, N., Dotsenko, V., & Chervonyi, P. (2023). Communicative competence of law enforcement officers. Cadernos Educacao Tecnologia e Sociedade, 16(2), 349-360. doi: 10.14571/brajets.v16.n2.349-360.
Halych, M.Yu. (2021). Peculiarities of the influence of the conditions of professional activity of police officers on the emotional sphere of the personality. Legal Psychology, 2(29), 44-52. doi: 10.33270/03212902.44.
Kelty, S., McQueen, E., Pymont, C., & Green, N. (2021). Avoiding Burnout at the Digital Forensics Coalface: Targeted strategies for forensic agencies in the management of job-related stress. Forensic Science International: Digital Investigation, 38. doi: 10.1016/j.fsidi.2021.301127.
Konstantinov, S.F. (2023). Directions for improving the training of law enforcement officers in wartime. New Ukrainian Law, 3, 135-140. doi: 10.51989/NUL.2023.3.19.
Kostytskyi, M., & Kushakova-Kostytska, N. (2023). Methodology of theoretical and practical knowledge in jurisprudence as a scientific and practical complex. Philosophical and methodological problems of law, 1(25), 9-17. doi: 10.33270/01232502.9.
Lauvrud, C., Nonstad, K., & Palmstierna, T. (2009). Occurrence of post traumatic stress symptoms and their relationship to professional quality of life (ProQoL) in nursing staff at a forensic psychiatric security unit: a cross-sectional study. Health Qual. Life Outcome, 7(1), 31-38. doi: 10.1186/1477-7525-7-31.
Marhasova, V.H., Kosach, I.A., & Rudenko, O.M. (2023). National security in the system of interests of society and the state. Academic notes of the V.I. Tavrichesky National University, 34(73), 1, 180-184. doi: 10.32782/TNU-2663-6468/2023.1/32.
Medvediev, V.S. (2019). Investigator's Personality as a Problem of Legal Psychology. Law and Safety, 72(1), 97-103. doi: 10.32631/pb.2019.1.13.
Mor, Z., Kugel, C., Mizrahi, H., & Kaliner, E. (2024). Mass killing during terror attack at the Israel-Gaza border and the role of the Ministry of Health in identification of human remains and their release. Forensic Science International, 363, 112-118. doi: 10.1016/j.forsciint.2024.112188.
Mukhina, H.V. (2024). Psychological readiness of police officers to provide first psychological aid. Ukrainian police science: theory, legislation, practice, 5(1), 108-111. doi: 10.32782/2709-9261-2022-1-5-20.
Okhrimenko, I.M., & Usov, D.S. (2024). Psychological factors of negotiation activities in conditions of social contradictions and military challenges. Prospects and innovations of science, 3(37), 919-935. doi: 10.52058/2786-4952-2024-3(37)-919-935.
Shakun, V.I. (2023). Legal status of a police officer during war or foreign occupation. New Ukrainian Law, 3, 120-127.
Shevchuk, V.M. (2023). Forensic support for the investigation of war crimes: digitalization, innovations, prospects. Military offences and war crimes: background, theory and practice (pp. 795-822). Riga, Latvi: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934-26-302-6-35.
Timchenko, O.V., & Barko, V.V. (2020). Ways of forming psychological readiness for professional activity among the personnel of the National Police of Ukraine. Bulletin of the National University of Defense of Ukraine, 3(56), 112-119. doi: 10.33099/2617-6858-20-56-3-112-119.
Tverdokhliebova, N.Ye. (2019). Motivators of organizational behavior of law enforcement officers at the stage of professional training. Scientific Bulletin of Kherson State University, 1, 316-321. doi: 10.32999/ksu2312-3206/2019-1-52.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
