Втрата побратима: етапи та стратегія психологічної інтервенції
DOI:
https://doi.org/10.33270/03253702.3Анотація
Анотація. Втрата побратима під час війни є складним психотравмувальним досвідом, який може поєднувати елементи горювання, бойового стресу, почуття провини та моральної травми. Цей досвід може призводити до ПТСР, ускладненого горювання, депресії та соціальної дезадаптації. Події повномасштабного вторгнення в Україну спричинили надзвичайно високий рівень людських втрат і сформували специфічну травматичну реакцію на смерть бойових товаришів. Особливість перебігу переживання втрати побратима залежить від наявності високої міжособистісній значущості зв’язків у підрозділі, взаємної відповідальності та спільного ризику для життя. Це робить горювання унікальним і часто нелінійним. Основними чинниками ризику розвитку ускладненого горювання є інтенсивність впливу бойового досвіду, ступінь близькості із загиблим, попередні психічні порушення, відсутність соціальної підтримки та військова культура «не показувати слабкість». Водночас адекватна соціальна підтримка, внутрішні й зовнішні ресурси, навчання резильєнтності та доступ до спеціалізованої психологічної допомоги сприяють запобіганню хроніфікації травми. У статті представлено огляд етапів психологічної інтервенції під час втрати побратима, що охоплює стабілізацію та відновлення, опрацювання травматичного досвіду та реінтеграцію у повсякденне життя. Розглянуто методи травмоорієнтованої когнітивно-поведінкової терапії (TF-CBT), десенсибілізації та переробки рухами очей (EMDR), тілесноорієнтованої терапії, системи внутрішньої сім’ї (IFS), наративної експозиційної терапії, майндфулнес-підходів та психодинамічного підходу. Узагальнено принципи ефективної психологічної підтримки: прийняття горя, емпатія, повага до військових ритуалів, уникнення патологізації реакцій, робота з почуттям провини, підтримка соціальних зв’язків та поступова адаптація до повсякденного життя. Висвітлено, що головною метою психологічної допомоги є не забути побратима, а навчитися жити, зберігаючи пам’ять та продовжуючи службу і життя. Проведене дослідження засвідчує практичну значущість комплексної та етапної психологічної інтервенції для підвищення психічної стійкості військових, збереження їхньої бойової ефективності та розвитку системи професійної підтримки в умовах війни.
Ключові слова. втрата побратима; військові ветерани; ПТСР; моральна травма; горювання; психологічна підтримка; етапи психологічної інтервенції.
Посилання
Bonanno, G.A. (2021). The End of Trauma: How the New Science of Resilience Is Changing How We Think About PTSD. New York, NY: Basic Books.
Bovin, M.J., Kimerling, R., & Weathers, F.W. (2021). Diagnostic Accuracy and Acceptability of the Primary Care Posttraumatic Stress Disorder Screen for the DSM-5 Among US Veterans. JAMA Netw Open, 4(2). DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2020.36733
Chernov, A., Zaika, V., & Lebediev, V. (et al.). (2024). Returning from war: socio-psychological features of the readaptation and resocialization of veterans to the conditions of civilian life. Poltava: PUET.
Eisma, M.C. (2023). Prolonged grief disorder in ICD-11 and DSM-5-TR: Challenges and controversies. Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 57(7), 944-951. DOI: 10.1177/00048674231154206
Gibson, L.P. (2024). Prevalence and Correlates of Complicated Grief in Military Primary Care: Implications for Healthcare Providers. OMEGA - Journal of Death and Dying. DOI: 10.1177/00302228241241098
Grossman, D., & Christensen, L.W. (2008). On Combat: The Psychology and Physiology of Deadly Conflict in War and in Peace. Human Factor Research Group Inc.
Hall, S. (2023). Comorbidities of combat trauma: Unresolved grief and moral injury. Journal of Loss & Trauma, 28(1), 51-60. DOI: 10.1080/15325024.2022.2053227
Jamieson, S.K., Cerel, J., & Maple, M. (2024). Impacts of exposure to suicide of a military colleague from the lived experience of veterans: Informing postvention responses from a military cultural perspective. Death Studies, 48(7), 688-697. DOI: 10.1080/07481187.2023.2261408
Klymenchuk, K., & Tsarenko, L. (et al.). (2021). Organization of psychosocial assistance to war veterans and their family members. Kyiv: VAITE.
Koenig, H.G., Ames, D., Youssef, N.A., Oliver, J.P., Volk, F., Teng, E.J., Haynes, K., Erickson, Z.D., Arnold, I., O'Garo, K., & Pearce, M. (2021). Moral injury: An increasingly recognized and widespread problem - narrative review. Frontiers in Psychiatry, 12. DOI: 10.3389/fpsyt.2021.684
Kokun, O.M., Moroz, V.M., Lozinska, N.S., & Pishko, I.O. (2021). Psychological prevention of psychotraumatization of military personnel of the Armed Forces of Ukraine. Kyiv: Research Center for Humanitarian Problems of the Armed Forces of Ukraine; CST.
Kokun, O.M., Pishko, I.O., & Lozinska, N.S. (et al.). (2023). Features of providing psychological assistance to military personnel, veterans and their family members by civilian psychologists. Kyiv: 7BTs.
Kukharuk, O., & Syrytsia, M. (2023). Guide to the Mental Health of Military Personnel in Wartime. Kyiv: YaRMIZ. Retrieved from https://lnk.ua/2V5angQVM
Mixed, A. (2022). Methods Study of Brief Group Dramatherapy with UK and US Veterans. Candidate's thesis. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/371959663_Story_Medicine
Na, P.J., Fischer, I.C., Shear, K.M., & Pietrzak, R.H. (2023). Prevalence, Correlates, and Psychiatric Burden of Prolonged Grief Disorder in U.S. Military Veterans: Results From a Nationally Representative Study. Am J Geriatr Psychiatry, 31(7), 543-548. DOI: 10.1016/j.jagp.2023.02.007
Nianko, L., & Nianko, V. (2024). Psychological support in wartime. Psychology and pedagogy, 1,
-25. DOI: 10.32782/2311-8458/2024-1-6
Popeliushko, R., & Dziana, Yu. (2025). Psychological assistance to relatives of missing servicemen. Practical psychology, 3, 45-53. DOI: 10.31891/PT-2025-3-3
Potik, D. (2023). Crossing the Rivers of the Tartarus: The Grief Process among Combat-Related PTSD Patients. Psychological Perspectives, 66(4), 582-598. DOI: 10.1080/00332925.2023.2311556
Prudka, L.M., & Pasko, O.M. (2024). Psychological aspects of adaptation of military personnel who participated in hostilities. Legal Journal, 2, 86-92. DOI: 10.32850/sulj.2024.2.14
Pylypenko, N. (2022). Psychological assistance and support to victims of the war in Ukraine. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 70(6), 142-148. DOI: 10.33099/2617-6858-2022-70-6-142-148
Seamon-Lahiff, G.E., Dooley, C.M., Bartone, P.T., & Carroll, B. (2021). Risk Factors for Complicated Grief in the Military Community. OMEGA - Journal of Death and Dying, 87(1), 38-52. DOI: 10.1177/00302228211016218
Simon, N.M., Hoeppner, S.S., Lubin, R.E., Robinaugh, D.J., Malgaroli, M., Norman, S.B., Acierno, R., Goetter, E.M., Hellberg, S.N., & Charney, M.E. (2020). Understanding the impact of complicated grief on combat related posttraumatic stress disorder, guilt, suicide, and functional impairment in a clinical trial of post‐9/11 service members and veterans. Depression and Anxiety, 37(1), 63-72. DOI: 10.1002/DA.22911
Stasiuk, V.V., & Fedorenko, Yu.A. (2025). Psychological rehabilitation of veterans of the Armed Forces of Ukraine who participated in the armed conflict. Habitus, 43, 227-232. DOI: 10.32782/2663-5208. 2025.70.41
Yehene, E., & Eitam, T. (2022). Crying in My Uniform, For Sure: A Qualitative Thematic Analysis of Loss and Grief Among Soldiers After Losing a Comrade in Combat. OMEGA - Journal of Death and Dying, 89(3), 1211-1232. DOI: 10.1177/00302228221090749
Zoellner, L.A., Priscilla, S.M., & Campbell-Law. L. (et al.). (2020). Clinical practice guideline for the treatment of posttraumatic stress disorder (PTSD) in adults. Washington, DC: APA. Retrieved from https://www.apa.org/ptsd-guideline/ptsd.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
