Теоретичні основи вивчення мотивації правоохоронної діяльності
DOI:
https://doi.org/10.33270/03253702.5Анотація
Анотація. Актуальність теми зумовлена необхідністю збереження та стимулювання мотивації професійної діяльності правоохоронців в умовах воєнного часу. Мета статті полягає у визначенні теоретичних основ вивчення мотивації та створенні інтегративної моделі мотиваційних чинників діяльності правоохоронців. Проаналізовано сучасні теорії та прикладні дослідження мотивації професійної діяльності; розглянуто різні наукові підходи до аналізу цієї проблеми; обґрунтовано доцільність поліпарадигмального підходу в її опрацюванні, що дає змогу визначити роль різних модусів психічного у формуванні мотивації. Методологію дослідження становить загальна теорія мотивації діяльності, що ґрунтується як на диференціації, так і на інтеграції наявних знань у різних галузях; методи дослідження – аналіз та узагальнення результатів наукових розвідок. Розглянуто психологічні концепції, що охоплюють систему зовнішніх і внутрішніх мотиваційних чинників діяльності. Проаналізовано закордонний та український досвід вивчення мотивації діяльності в особливих умовах. Визначено предиктори, що обумовлюють збереження та стимулювання мотивації правоохоронної діяльності в умовах воєнного часу. Обґрунтовано провідну роль компетентності й належності до професійної групи як системоутворювальних чинників в ієрархізованій структурі мотивів. Наукова новизна статті полягає в систематизації знань про мотиваційні чинники правоохоронної діяльності. Практична значущість представлена визначенням стратегій психодіагностичної роботи з прогнозуванням ефективності професійної діяльності як напряму вдосконалення організаційно-методичних і змістових засад професійно-психологічної підготовки.
Ключові слова: мотивація; діяльність в особливих умовах; правоохоронна діяльність; методологія наукового аналізу; теорії мотивації.
Посилання
Asselmann, E., Klimstra, T.A., & Denissen, J.J. (2021). Unraveling resilience: Personality predicts exposure and reaction to stressful life events. Personality Science, 2, 1-29. DOI: 10.5964/ps.6055
Bereznenko, M., & Tsymbal, T. (2023). The impact of the war on the health of Ukrainians. Grail of science, 24, 416-417. DOI: 10.36074/grail-of-science.17.02.2023.076
Boiko-Buzyl, Yu.Yu. (2024). Features and specifics of professional training of police officers in Ukraine. Scientific innovations and advanced technologies. Series "Psychology", 9(37), 1075-1087. DOI: 10.52058/2786-5274-2024-9(37)-1075-1087
Budanova, M. (2023). Personal transformations in psychology: differentiation of the conceptual apparatus of research. Legal psychology, 2(33), 54-61. DOI: 10.33270/03233302.54
Hagger, M.S., & Hamilton, K. (2021). General causality orientations in self-determination theory: Meta-analysis and test of a process model. European Journal of Personality, 35(5), 710-735. DOI: 10.1177/0890207020962330
Halych, M., & Halych, Ya. (2023). Determinants of appearance and features of manifestations of mental behavioral disorders under military conditions. Legal pscychology, 1(32), 51-59. DOI: 10.33270/03233201.51
Heuvel, С., Alison, L., & Power, N. (2014). Coping with uncertainty: Police strategies for resilient decision-making and action implementation. Cognition Technology and Work, 6(1). DOI: 10.1007/S10111-012-0241-8
Hobson, Z., Yesberg, J.A., Bradford, B., & Jackson, J. (2023). Artificial fairness, trust in algorithmic police decision-making. Journal of Experimental Criminology, 19(1), 165-189. DOI: 10.1007/s11292-021-09484-9(203)
Howard, J.L., Bureau, J., Guay, F., Chong, J.X.Y., & Ryan, R.M. (2021). Student Motivation and Associated Outcomes: A Meta-Analysis From Self-Determination Theory. Perspectives on Psychological Science, 16(6), 1300-1323. DOI: 10.1177/1745691620966789
Jain, N., Prasad, S., Czеrth, Z., Chodnekar, S.Y., Mohan, S., Savchenko, E. (2022).War psychiatry: identifying and managing the neuropsychiatric consequences of armed conflicts. Journal of Primary Care & Community Health, 13. DOI: 10.1177/21501319221106625
King, R.B., & Fryer, L.K. (2024). Hybridizing Motivational Strains: How Integrative Models Are Crucial for Advancing Motivation Science. Educational Psychology Review, 36(2), 38. DOI: 10.1007/s10648-024-09850-9
Koven, S.G. (2018). Veteran treatments: PTSD interventions. Healthcare, 6. DOI: 10.3390/healthcare6030094
Langer, P.C., Dymczyk, A., Brehm, A., & Ronel, J. (2023). Trauma concepts in research and practice: An Overview. (1st ed.). Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden; Imprint: Springer. DOI: 10.1007/978-3-658-40484-0_3
Lozinska, N. (2019). Psychotrauma as a consequence of traumatic stress in various areas of modern psychology. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 50(2), 65-73. DOI: 10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73
MacKenzie, A., Ostrowski-Delahanty, S., Pacella-LaBarbara, M., & Delahanty, D.L. (2021). Classification of Acute Stress Disorder. The Oxford Handbook of Traumatic Stress Disorders. (pp. 45-61), (2nd edn.). Oxford Library of Psychology. DOI: 10.1093/oxfordhb/9780190088224.013.3
Masian, A.V. (2023). Formation of adaptive stress damper mechanisms at different stages of decision-making in the professional activities of police officers. Scientific Perspectives, 7(37), 636-649. DOI: 10.52058/2708-7530-2023-7(37)-636-649
Mattingsdal, J., Espevik, R., Johnsen, B.H., & Hystad, S. (2023). Exploring why police and military commanders do what they do: An empirical analysis of decision-making in hybrid warfare. Armed Forces and Society, 50(4), 1218-1244. DOI: 10.1177/0095327X231160711
Pampura, I.I., & Boiko-Buzyl, Yu.Yu. (2024). Professionally important qualities in the system of professional training of police officers. Prospects and innovations of science. Series "Psychology", 9(43), 631-643. DOI: 10.52058/2786-4952-2024-9(43)-631-643
Pavlova, I., Graf-Vlachy, L., Petrytsa, P., Wang, S., & Zhang, S. (2022). Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. Eur Psychiatry, 65. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2022.2335
Рidlisnyi, Yu., & Dembitskyi, V. (2022). Theoretical Origins of the Study of Potential Aggression of a Combatant after the End of Hostilities Legal pscychology, 2(31), 41-46. DOI: 10.33270/03223102.41
Pinchuk, I., Goto, R., Pimenova, N., Kolodezhny, O., Guerrero, A., & Skokauskas, N. (2022). Mental health of helpline staff in Ukraine during the Russian invasion. Eur Psychiatry, 65. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2022.2306
Rouse, P.C., Turner, P.J.F., Siddall, A.G., Schmid, J., Standage, M., & Bilzon, J.L.J. (2020). The interplay between psychological need satisfaction and psychological need frustration within a work context: A variable and person-oriented approach. Motivation and Emotion, 44(2), 175-189. DOI: 10.1007/s11031-019-09816-3
Ryan, R.M. (2024). Comments on Integration, Theory Conflicts, and Practical Implementations: Some Contrarian Ideas for Consideration. Educational Psychology Review, 36(1). DOI: 10.1007/s10648-024-09858-1
Shelestova, O. (2021). Borderline mental disorders and adaptation disorders (differential diagnosis, case description). Herald of kiev institute of business and technology, 46(4), 74-81. DOI: 10.37203/kibit.2020.46.09
Sodolevska, V. (2023). Issues of mental health due to the state of war in Ukraine. Psychosomatic medicine and general practice, 7(2). DOI: 10.26766/pmgp.v7i2.394
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
