Психопатичні риси особистості як фактор схильності до кримінальної поведінки

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33270/03263801.2

Анотація

Анотація. Статтю присвячено комплексному теоретико-методологічному аналізу психопатичних рис особистості як фактора схильності до кримінальної поведінки в контексті сучасних кримінологічних і психологічних підходів. Актуальність дослідження зумовлена посиленням наукового інтересу до проблеми індивідуальної детермінації злочинності, а також потребою в диференційованому й доказовому використанні психологічних конструктів у сфері кримінальної юстиції. Обґрунтовано позицію, згідно з якою психопатичні риси не можна тлумачити як прямий чи універсальний детермінант кримінальної поведінки. У межах дослідження психопатичні риси визначено як багатовимірний особистісний конструкт, що охоплює міжособистісно-афективні (дефіцит емпатії, поверхневе переживання провини, маніпулятивність), поведінкові (імпульсивність, дизінгібіція, схильність до ризику) і когнітивно-моральні компоненти (моральне дистанціювання, інструментальне ставлення до соціальних норм). У статті здійснено узагальнення сучасних наукових підходів до інтерпретації зв’язку психопатичних рис із різними формами кримінальної активності, обґрунтовано необхідність відмови від спрощених і стигматизуючих уявлень про психопатію. Акцентовано, що деякі компоненти психопатичного конструкту мають різну кримінологічну релевантність: міжособистісно-афективні риси частіше пов’язані з інструментальними формами насильства та корисливими злочинами, натомість поведінкові компоненти – із ситуативною та реактивною агресією. Такий диференційований підхід створює підґрунтя для точного прогнозування ризиків і розроблення адресних профілактичних стратегій. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості використання сформульованих теоретичних положень у кримінологічному аналізі, оцінюванні ризику повторного правопорушення, а також удосконаленні міждисциплінарної взаємодії між психологією та кримінальним правом.

 

Ключові слова: антисоціальна спрямованість; особистісні девіації; криміногенний ризик; індивідуальна детермінація злочинності; дефіцит емпатії; моральна нейтралізація; імпульсивність; насильницька поведінка; рецидивна злочинність; психологічні механізми протиправних дій.

Біографії авторів

  • Лариса АРКУША

    доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри криміналістики, судових експертиз та поліграфології Національного університету «Одеська юридична академія»

    65009, вул. Фонтанська дорога, 23, м. Одеса, Україна

  • Олена ЦІЛЬМАК

    доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри психології Національного університету «Одеська юридична академія»

    65009, вул. Фонтанська дорога, 23, м. Одеса, Україна

  • Олександр ЧЕРНОВ

    доктор філософії в галузі права, доцент кафедри криміналістики, судових експертиз та поліграфології Національного університету «Одеська юридична академія»

    65009, вул. Фонтанська дорога, 23, м. Одеса, Україна

Посилання

DeLisi, M., Vaughn, M.G., & Beaver, K.M. (2019). The criminological significance of psychopathy: A review and new directions. Aggression and Violent Behavior, 46, 1-11. DOI: 10.1016/j.avb.2019.101368

Dhingra, K., & Boduszek, D. (2022). Psychopathic traits and criminal behavior: A systematic review of longitudinal studies. Personality and Individual Differences, 188. DOI: 10.1016/j.paid.2021.111472

Floyd, M., Patterson, M., & Malka, A. (2024). Longitudinal associations between psychopathic traits and offending outcomes: A systematic review and meta-analysis. PLOS ONE, 19(3). DOI: 10.1371/journal.pone.0301085

Frick, P.J., & Ray, J.V. (2015). Evaluating callous-unemotional traits as a specifier for conduct disorder: Implications for DSM-5. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 56(6), 635-646. DOI: 10.1111/jcpp.12325

Frick, P.J., & White, S.F. (2023). Callous-unemotional traits and developmental pathways to antisocial behavior: Recent advances. Annual Review of Clinical Psychology, 19, 1-26. DOI: 10.1146/annurev-clinpsy-080921-092610

Gillespie, S.M., Jones, A., & Garofalo, C. (2023). Psychopathy and dangerousness: An umbrella review and meta-analysis. Clinical Psychology Review, 100. DOI: 10.1016/j.cpr.2022.102240

Habersaat, S., Boonmann, C., d’Huart, D., Bürgin, D., Schmeck, K., Fegert, J., Schmid, M., & Urben, S. (2025). Influence of psychopathic traits on desistance factors from criminal behavior during transition to adulthood. Journal of Forensic Psychology Research and Practice, 1-22. DOI: 10.1080/24732850.2025.2543549

Hoppenbrouwers, S.S., & Brazil, I.A. (2021). Psychopathy, emotion, and the brain: New evidence and open questions. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 124, 1-15. DOI: 10.1016/j.neubiorev.2021.01.012

Howner, K., Andiné, P., & Bertilsson, G. (2022). Neurobiology of psychopathy: A systematic review. Current Psychiatry Reports, 24(5), 197-210. DOI: 10.1007/s11920-022-01325-8

Hyde, L.W., Shaw, D.S., & Moilanen, K.L. (2010). Developmental precursors of moral disengagement and the role of moral disengagement in the development of antisocial behavior. Journal of Abnormal Child Psychology, 38(2), 197-209. DOI: 10.1007/s10802-009-9358-5

Mancino, M.A., & Parinandi, P. (2022). Do psychopathic traits predict criminal activity? Journal of Forensic Psychology Research and Practice, 25(1), 1260-1293. DOI: 10.1080/15140326.2022.2144009

Moffitt, T.E. (1993). Adolescence-limited and life-course-persistent antisocial behavior: A developmental taxonomy. Psychological Review, 100(4), 674-701. DOI: 10.1037/0033-295X.100.4.674

Muris, P., & Merckelbach, H. (2021). Trait psychopathy and antisocial behavior: An update. Clinical Psychology Review, 87. DOI: 10.1016/j.cpr.2021.102032

Nentjes, L., Bernstein, D.P., Arntz, A., van der Helm, G.H.P., & Cima, M. (2023). Psychopathy and empathy: A meta-analytic review. Aggression and Violent Behavior, 68. DOI: 10.1016/j.avb.2022.101768

Pardini, D.A., & Fite, P.J. (2012). Symptoms of conduct disorder, oppositional defiant disorder, attention-deficit/hyperactivity disorder, and callous-unemotional traits as unique predictors of psychosocial maladjustment in boys: Advancing an evidence base for DSM-5. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 51(2), 113-125. DOI: 10.1016/j.jaac.2011.11.010

Sijtsema, J.J., & Lindenberg, S. (2022). Moral disengagement and antisocial behavior: Advances in mechanisms and intervention targets. Aggression and Violent Behavior, 64. DOI: 10.1016/j.avb.2021.101593

Skeem, J.L., & Cooke, D.J. (2010). Is criminal behavior a central component of psychopathy? Conceptual directions and empirical evidence. Psychological Assessment, 22(2), 433-445. DOI: 10.1037/a0018366

Steinberg, L., & Icenogle, G. (2022). The relationship between psychopathic traits and risk-taking in adolescence: A developmental review. Developmental Review, 64. DOI: 10.1016/j.dr.2022.101021

Vitacco, M.J., Neumann, C.S., & Jackson, R.L. (2005). Testing a four-factor model of psychopathy and its association with ethnicity, gender, intelligence, and violence. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 73(3), 466-476. DOI: 10.1037/0022-006X.73.3.466

Завантаження

Опубліковано

2026-06-29

Номер

Розділ

Статті