Психопатичні риси особистості як фактор схильності до кримінальної поведінки
DOI:
https://doi.org/10.33270/03263801.2Анотація
Анотація. Статтю присвячено комплексному теоретико-методологічному аналізу психопатичних рис особистості як фактора схильності до кримінальної поведінки в контексті сучасних кримінологічних і психологічних підходів. Актуальність дослідження зумовлена посиленням наукового інтересу до проблеми індивідуальної детермінації злочинності, а також потребою в диференційованому й доказовому використанні психологічних конструктів у сфері кримінальної юстиції. Обґрунтовано позицію, згідно з якою психопатичні риси не можна тлумачити як прямий чи універсальний детермінант кримінальної поведінки. У межах дослідження психопатичні риси визначено як багатовимірний особистісний конструкт, що охоплює міжособистісно-афективні (дефіцит емпатії, поверхневе переживання провини, маніпулятивність), поведінкові (імпульсивність, дизінгібіція, схильність до ризику) і когнітивно-моральні компоненти (моральне дистанціювання, інструментальне ставлення до соціальних норм). У статті здійснено узагальнення сучасних наукових підходів до інтерпретації зв’язку психопатичних рис із різними формами кримінальної активності, обґрунтовано необхідність відмови від спрощених і стигматизуючих уявлень про психопатію. Акцентовано, що деякі компоненти психопатичного конструкту мають різну кримінологічну релевантність: міжособистісно-афективні риси частіше пов’язані з інструментальними формами насильства та корисливими злочинами, натомість поведінкові компоненти – із ситуативною та реактивною агресією. Такий диференційований підхід створює підґрунтя для точного прогнозування ризиків і розроблення адресних профілактичних стратегій. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості використання сформульованих теоретичних положень у кримінологічному аналізі, оцінюванні ризику повторного правопорушення, а також удосконаленні міждисциплінарної взаємодії між психологією та кримінальним правом.
Ключові слова: антисоціальна спрямованість; особистісні девіації; криміногенний ризик; індивідуальна детермінація злочинності; дефіцит емпатії; моральна нейтралізація; імпульсивність; насильницька поведінка; рецидивна злочинність; психологічні механізми протиправних дій.
Посилання
DeLisi, M., Vaughn, M.G., & Beaver, K.M. (2019). The criminological significance of psychopathy: A review and new directions. Aggression and Violent Behavior, 46, 1-11. DOI: 10.1016/j.avb.2019.101368
Dhingra, K., & Boduszek, D. (2022). Psychopathic traits and criminal behavior: A systematic review of longitudinal studies. Personality and Individual Differences, 188. DOI: 10.1016/j.paid.2021.111472
Floyd, M., Patterson, M., & Malka, A. (2024). Longitudinal associations between psychopathic traits and offending outcomes: A systematic review and meta-analysis. PLOS ONE, 19(3). DOI: 10.1371/journal.pone.0301085
Frick, P.J., & Ray, J.V. (2015). Evaluating callous-unemotional traits as a specifier for conduct disorder: Implications for DSM-5. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 56(6), 635-646. DOI: 10.1111/jcpp.12325
Frick, P.J., & White, S.F. (2023). Callous-unemotional traits and developmental pathways to antisocial behavior: Recent advances. Annual Review of Clinical Psychology, 19, 1-26. DOI: 10.1146/annurev-clinpsy-080921-092610
Gillespie, S.M., Jones, A., & Garofalo, C. (2023). Psychopathy and dangerousness: An umbrella review and meta-analysis. Clinical Psychology Review, 100. DOI: 10.1016/j.cpr.2022.102240
Habersaat, S., Boonmann, C., d’Huart, D., Bürgin, D., Schmeck, K., Fegert, J., Schmid, M., & Urben, S. (2025). Influence of psychopathic traits on desistance factors from criminal behavior during transition to adulthood. Journal of Forensic Psychology Research and Practice, 1-22. DOI: 10.1080/24732850.2025.2543549
Hoppenbrouwers, S.S., & Brazil, I.A. (2021). Psychopathy, emotion, and the brain: New evidence and open questions. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 124, 1-15. DOI: 10.1016/j.neubiorev.2021.01.012
Howner, K., Andiné, P., & Bertilsson, G. (2022). Neurobiology of psychopathy: A systematic review. Current Psychiatry Reports, 24(5), 197-210. DOI: 10.1007/s11920-022-01325-8
Hyde, L.W., Shaw, D.S., & Moilanen, K.L. (2010). Developmental precursors of moral disengagement and the role of moral disengagement in the development of antisocial behavior. Journal of Abnormal Child Psychology, 38(2), 197-209. DOI: 10.1007/s10802-009-9358-5
Mancino, M.A., & Parinandi, P. (2022). Do psychopathic traits predict criminal activity? Journal of Forensic Psychology Research and Practice, 25(1), 1260-1293. DOI: 10.1080/15140326.2022.2144009
Moffitt, T.E. (1993). Adolescence-limited and life-course-persistent antisocial behavior: A developmental taxonomy. Psychological Review, 100(4), 674-701. DOI: 10.1037/0033-295X.100.4.674
Muris, P., & Merckelbach, H. (2021). Trait psychopathy and antisocial behavior: An update. Clinical Psychology Review, 87. DOI: 10.1016/j.cpr.2021.102032
Nentjes, L., Bernstein, D.P., Arntz, A., van der Helm, G.H.P., & Cima, M. (2023). Psychopathy and empathy: A meta-analytic review. Aggression and Violent Behavior, 68. DOI: 10.1016/j.avb.2022.101768
Pardini, D.A., & Fite, P.J. (2012). Symptoms of conduct disorder, oppositional defiant disorder, attention-deficit/hyperactivity disorder, and callous-unemotional traits as unique predictors of psychosocial maladjustment in boys: Advancing an evidence base for DSM-5. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 51(2), 113-125. DOI: 10.1016/j.jaac.2011.11.010
Sijtsema, J.J., & Lindenberg, S. (2022). Moral disengagement and antisocial behavior: Advances in mechanisms and intervention targets. Aggression and Violent Behavior, 64. DOI: 10.1016/j.avb.2021.101593
Skeem, J.L., & Cooke, D.J. (2010). Is criminal behavior a central component of psychopathy? Conceptual directions and empirical evidence. Psychological Assessment, 22(2), 433-445. DOI: 10.1037/a0018366
Steinberg, L., & Icenogle, G. (2022). The relationship between psychopathic traits and risk-taking in adolescence: A developmental review. Developmental Review, 64. DOI: 10.1016/j.dr.2022.101021
Vitacco, M.J., Neumann, C.S., & Jackson, R.L. (2005). Testing a four-factor model of psychopathy and its association with ethnicity, gender, intelligence, and violence. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 73(3), 466-476. DOI: 10.1037/0022-006X.73.3.466
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
