Резильєнтність як чинник ефективності професійної діяльності психолога Національної поліції України в умовах воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.33270/03263801.13Анотація
Анотація. Трансформація українського суспільства, постійні військові загрози й розширення функціональних обов’язків психологів Національної поліції України актуалізують пошук ресурсів для збереження їхньої професійної ефективності. Психолог поліції нині перебуває в епіцентрі подвійного стресу: як особистість, що зазнає впливу війни, та як професіонал, відповідальний за ментальне здоров’я особового складу й цивільних. За таких умов резильєнтність психолога поліції є не лише здатністю, а й стратегічним ресурсом виживання та надійності системи МВС. На основі аналізу сучасних підходів резильєнтність визначено як інтегративну здатність, що охоплює регулятивний, когнітивний, емоційний та соціально-поведінковий компоненти. Встановлено, що цей феномен є динамічним процесом, який охоплює не лише витривалість особистості, а й здатність до посттравматичного зростання. Теоретично обґрунтовано, що резильєнтність психолога функціонує як захисний бар’єр проти вигорання та вікарної травматизації. У статті представлено результати емпіричного дослідження, проведеного на початку 2026 року серед психологів Національної поліції України міста Києва та області. Зокрема, виявлено тривожну тенденцію: у вибірці досліджуваних немає респондентів з високим рівнем резильєнтності. Переважають низький та середній рівні, що засвідчує граничну адаптацію та виснаження ресурсів. Гендерних і вікових особливостей у рівні стійкості не виявлено в умовах хронічного воєнного стресу. Аналіз копінг-стратегій дав змогу визначити переважання фізичних методів регуляції (спорт, сон) та індивідуальної терапії. Водночас констатовано критичний дефіцит організаційної підтримки з боку керівництва, що посилює навантаження на внутрішні ресурси особистості. Отже, резильєнтність психологів поліції в умовах війни перебуває під системним тиском, що потребує психологічного втручання.
Ключові слова: резильєнтність; професійна резильєнтність; психологи поліції; професійна діяльність; воєнний стан; копінг-ресурси; професійне вигорання.
Посилання
Angehrn, A., Jourdan-Ionescu, C., & Gamache, D. (2023). Resilience among police officers: The role of personality functioning and protective factors. Policing: An International Journal, 46, 567-–582. DOI: 10.1108/PIJPSM-02-2023-0025
Barko, V.I., Ostapovych, V.P., & Barko, V.V. (2018). Criteria for evaluating psychological readiness of a police manager for managerial activity. In Psychological and pedagogical problems of professional education and patriotic education of personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: Proceedings of the II All-Ukrainian scientific-theoretical conference (pp. 128-131). Kharkiv.
Bolshakova, A.M., Dubin, D.O., & Zaitseva, O.O. (2025). The influence of professional burnout on procedural resilience of police officers. Mental Health, 4, 29-37. DOI: 10.32782/3041-2005/2025-4.5
Chepelieva, N.I., & Pidchasov, Ye.V. (2020). Psychological factors ensuring the effectiveness of police work. Way of success and prospects of development: Proceedings of the international scientific-practical conference (pp. 522-524). Kharkiv: Kharkiv National University of Internal Affairs.
Chykhantsova, O.A. (2025). The role of resilience as a personal resource in situations of uncertainty. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series "Psychology", 3(36), 55-61. DOI: 10.32782/2709-3093/2025.3/09
Dmytryshyn, S.B. (2024). Personality resilience: The essence of the phenomenon and methods of development. Bulletin of Lviv University. Series "Psychological Sciences", 20, 67-74. DOI: 10.30970/PS.2024.20.10
Halchenko, V., & Sniatkova, T. (2025). Formation of frustration tolerance as a psychological determinant of preventing professional burnout of security sector employees of Ukraine. Legal Psychology, 2(37), 16-23. DOI: 10.33270/03253702.2
Helbak, A.M., & Mukhina, H.V. (2025). Individual and family factors contributing to the development of resilience of employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. Ukrainian Police Studies: Theory, Legislation, Practice, 1, 85-88. DOI: 10.32782/2709-9261-2025-1-13-14
Janssens, K.M.E. (2021). Resilience among police officers: A critical systematic review of used concepts, measures, and predictive values of resilience. Journal of Police and Criminal Psychology, 36(1), 24-40. DOI: 10.1007/s11896-018-9298-5
Moreno, A.F. (2024). Resilience training programs with police forces: A systematic review. Journal of Police and Criminal Psychology, 39(1), 227-252. DOI: 10.1007/s11896-023-09633-y
Paskevska, Yu.A. (2022). Resilience as a psychological resource of personnel of penitentiary institutions. Psychological Journal, 8, 110–119. DOI: 10.31108/1.2022.8.1.8
Ponomarenko, T.I., Khanetska, T.I., & Fedorenko, A.F. (2026). Resilience as a factor of psychological well-being of student youth in stressful conditions. Slobozhansky Scientific Bulletin. Series "Psychology", 1, 126-133. DOI: 10.32782/psyspu/2026.1.19
Schlosser, M.D., Papazoglou, K., & Kamka, K. (2024). Editorial: Community series: Police trauma, loss, and resilience. Frontiers in Psychology, 2(15). DOI: 10.3389/fpsyg.2024.1348111
Shevchenko, A., Pyroh, A., Fedorenko, A., Khanetska, T., & Petrunenko, I. (2026). Psychological Well-Being of Ukrainians under Martial Law: Social Implications and Educational Perspectives on Coping Strategies. European Journal of Social Science Education and Research, 1(13), 378-396. DOI: 10.26417/sk3mbc04
Van der Meulen, E., Van Veldhoven, M.J.P.M., & Van der Velden, P.G. (2019). Stability of psychological resilience of police officers: A three-wave latent class analysis. Personality and Individual Differences, 144, 120-124. DOI: 10.1016/j.paid.2019.03.006
Violanti, J.M. (2008). Stress shield: A model of police resiliency. Emergency Mental Health, 10(2), 95-108. Retrieved from https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18788345/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
