Психологічне забезпечення формування комунікативної толерантності в працівників Національної поліції України

Автор(и)

Ключові слова:

комунікативна толерантність, особистість професіонала, права, свободи людини та громадянина, особистісний розвиток, тренінг

Анотація

Встановлено особливості психологічного забезпечення формування комунікативної толерантності в працівників Національної поліції України як однієї з основних характеристик успішності професійної діяльності. Доведено, що толерантність є складним явищем, яке не має однозначного тлумачення. Її здебільшого визначають як активну форму ставлення до світу, адаптацію до навколишньої дійсності; морально чи професійно важливу якість, ціннісну орієнтацію, толерантність, емоційну стабільність, а також специфічну технологію соціальної діалогічної взаємодії індивідів для пошуку взаємоприйнятних рішень і форм поведінки тощо. Реформування правоохоронних органів вимагає від поліції наявності високих моральних, ділових і професійних якостей, суворої дисципліни, навичок роботи в команді. Досліджено роль індивідуальних психологічних особливостей у формуванні комунікативної толерантності правоохоронців на прикладі співробітників Національної поліції України, які проходять курси підвищення кваліфікації в Національній академії внутрішніх справ. Перспективним науковим напрямом дослідження визнано розробку комплексних програм моніторингу й тренінгів для формування загальної та комунікативної толерантності поліції.

Біографія автора

  • O. Rivchachenko
    кандидат юридичних наук, викладач кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ;

Завантаження

Номер

Том 23 № 2 (2018)

Розділ

Психологічне забезпечення правоохоронної діяльності

Ліцензія

  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
    Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.