Воєнні злочини: криміналістична характеристика та психологічні особливості реалізації злочинної діяльності
Анотація
Анотація. У зв’язку з відсіччю збройної агресії РФ, запровадженням в Україні воєнного стану розслідування міжнародних воєнних злочинів, які згідно з Кримінальним кодексом України кваліфікують за ст. 438 «Воєнні злочини», набуло особливої актуальності. Необхідні нові, удосконалені підходи до виконання завдань кримінального провадження за міжнародними та європейськими стандартами правоохоронної діяльності за таких умов. У статті зосереджено увагу на формуванні криміналістичної характеристики міжнародних воєнних злочинів. Адже лише пізнавши злочин, його складові, особливості механізму реалізації злочинної діяльності, зокрема його психологічну складову, можна забезпечити ефективне розслідування злочину, покарання винних, досягнення завдань кримінального провадження. Важливою складовою криміналістичної методики розслідування будь-якого виду (підвиду чи групи) воєнних злочинів є відповідна криміналістична характеристика. Криміналістичну характеристику воєнних злочинів схарактеризовано як інформаційну модель, що становить систему ознак певного виду (групи) воєнних злочинів, яка визначає алгоритм дій слідчого щодо встановлення її елементів: предмета посягання, обстановки та способу вчинення злочину, слідової картини події, особи злочинця, особи потерпілого – з метою використання отриманих даних у процесі розслідування. Розглядувані елементи криміналістичної характеристики в динаміці формують механізм вчинення воєнного злочину, якому притаманні психологічні особливості реалізації злочинної діяльності. Обґрунтовано, що виокремлення та побудова криміналістичних методик розслідування окремих видів воєнних злочинів є актуальним завданням для сучасних учених-криміналістів. Крім того, слід сформувати відповідну комплексну криміналістичну методику розслідування воєнних злочинів, складовою якої є цілісна криміналістична характеристика, що ґрунтуватиметься на положеннях міжнародного й національного права, ураховуватиме криміналістично значущі ознаки та психологічні особливості реалізації злочинної діяльності.
Ключові слова: міжнародне гуманітарне право; порушення законів і звичаїв війни; катування; цивільне населення; військовополонені; розслідування; слідчі (розшукові) дії; криміналістична характеристика; криміналістична методика розслідування.
Завантаження
Посилання
Avdoshyn, I.V., Zabolotnyi, O.I., & Zvonarov, O.Yu. (et al.). (2023). War crimes. Kyiv: 7BTs.
Bondarenko, O., Koval, D., & Salakhova, Ya. (et al.). (2023). Motive of intolerance in international crimes. Kyiv. Retrieved from https://truth-hounds.org/wp-content/uploads/2024/05/motyv-neterpymosti-u-mizhnarodnyh-zlochynah.-posibnyk-iz-dokumentuvannya-ta-rozsliduvannya.pdf.
Braun, S., Ovsiannikov, V.S., & Shynkorenko, S.V. (2019). The use of electronic evidence in the consideration of cases related to corruption. Retrieved from https://www.nsj.gov.ua/files/ 1581330611%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%202019.pdf.
Chornyi, H. (2020). Forensic characteristics of terrorist crimes: theoretical problems of formation at the present stage. Public Law, 3(39), 156-163. doi: 10.32782/2306-9082/2020-39-17.
Dufeniuk, O. (2022). Investigation of war crimes in Ukraine: challenges, standards, innovations. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, 1, 46-56. doi: 10.30525/2592-8813-2022-1-6.
Hloviuk, I. (2022). Sentences under Art. 438 of the Criminal Code of Ukraine: violation of the laws and customs of war (from February 24, 2022): research. Retrieved from https://drive.google.com /file/d/1BsWp84Q_pB_2oHkTS_A_PN_OPKwBY8kk/view?fbclid=IwAR1vHxcQcv53dk6026bfMLmPpCUZW9fx7ARE05oDiGDmC2qOmUZHrhWSTyM.
Hloviuk, I.V. (2024). The issue of simultaneous qualification as an ordinary and war crime: doctrine and practice. Theory and practice of combating crime under the legal regime of martial law: collection of theses of the International Scientific and Practical Conference (pp. 60-64). Lviv: LvDUVS.
Honcharenko, L.L., & Ablamskyi, S.Ye. (2023). On the question of the essence of war crimes through the prism of the Russian-Ukrainian war. Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko, 2, 80-89. doi: 10.33766/2524-0323.102.80-89.
Kahliak, I.I. (2024). Current problems of scene inspection in the investigation of war crimes. Scientific innovations and advanced technologies, 12(40), 432-445. doi: 10.52058/2786-5274-2024-12(40)-432-445.
Kaluhin, V.Yu., & Siforov, O.I. (2024). The use of OSINT in establishing the facts of war crimes and the identity of war criminals. Martial law: theoretical and practical problems of jurisprudence, 202-225. doi: 10.36059/978-966-397-421-7-10.
Khavroniuk, M. (2022). Criminal liability for violation of the laws and customs of war: twenty questions and answers. Retrieved from https://pravo.org.ua/blogs/kryminalna-vidpovidalnist-za-porushennya-zakoniv-ta-zvychayiv-vijny-dvadtsyat-zapytan-ta-vidpovidej/.
Knyzhenko, S.O. (2018). The concept of a separate forensic methodology and its types. Bulletin of the Kharkiv National University of Internal Affairs, 4(83), 345-353. doi: 10.32631/v.2018.4.04.
Likhtanska, A.P., & Mykhailov, V.O. (2024). The use of OSINT in the criminal law of Ukraine. DICTUM FACTUM, 1, 105-111. doi: 10.32703/2663-6352/2024-1-15-105-111.
Pashkovskyi, M.I., Krapyvin, Ye.O., & Yavorska, V.V. (et al.). (2023). Standards for investigating war crimes. General part. Kyiv. Retrieved from https://justgroup.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/ standart-rozsliduvannya_zagalna-chastyna.pdf.
Rostomova, L.M., & Yakovenko, S.I. (2015). The phenomenon of hatred and the issue of forming tolerance in relations between children. Current problems of psychology, XI(13), 217-227. Retrieved from http://appsychology.org.ua/data/jrn/v11/i13/26.pdf.
Statistics. Site "Prosecutor General's Office". Retrieved from https://www.gp.gov.ua.
Teteriatnyk, H.K., & Odazhyu, Yu.M. (2023). Investigation of war crimes: some theoretical and applied issues. Legal Scientific Electronic Journal, 6, 686-688. doi: 10.32782/2524-0374/2023-6/161.
Tsymbaliuk, V.I., & Peleshok, I.I. (2020). General provisions of forensic methodology. Legal Bulletin, 13, 228-234. doi: 10.32850/LB2414-4207.2020.13.30.
Unified report on criminal offenses in the country for 2021, 2022, 2023. Site "Prosecutor General's Office". Retrieved from https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2.
Ushkanenko, E.O. (2024). Forensic characteristics of accepting an offer, promise or receiving an illegal benefit by judges. Law and Society, 2, 532-540. doi: 10.32842/2078-3736/2024.2.75.
Vasyltsiun, I.I. (2023). The concept and social danger of war crimes. Legal scientific electronic journal, 10, 608-611. doi: 10.32782/2524-0374/2023-10/146.
Vozniuk, A.A., & Zhuk, I.V. (2022). Violations of the laws and customs of war: direct objects, subjects and victims of the crime. General provisions of "JUS IN BELLO". Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko, 4(100), 57-74. doi: 10.33766/2524-0323.100.57-74.
##article.numberofviews## 21 ##article.numberofdownloads## 43
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
