Методологічні засади вивчення особистісних трансформацій в умовах воєнного стану
Анотація
Анотація. Актуальність теми обумовлена необхідністю визначення наукових основ дослідження особистісних трансформацій в сучасних умовах для подальшого розроблення заходів щодо збереження психічного здоров’я українців. Мета цієї статті полягає у визначенні методологічних засад вивчення особистісних трансформацій у воєнний період. Відповідно до мети проаналізовано стан прикладних досліджень особистісних трансформацій у період воєнного стану; виокремлено різні рівні методології наукового аналізу цієї проблеми; обґрунтовано доцільність поліпарадигмального підходу в її опрацюванні. Методологію аналізу проблеми сформувала загальна теорія трансформації особистісних змін у кризових умовах, що ґрунтується як на диференціації, так і на інтеграції наявних знань у різних галузях; методи дослідження – аналізування та узагальнення результатів наукових досліджень. Проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід вивчення психоемоційних станів особистості під впливом психотравми в умовах воєнного стану. З позицій філософського рівня методології розглянуто здатність людини до функціонування в умовах невизначеності як ресурсу її розвитку. На підставі застосування системного аналізу визначено предиктори, що обумовлюють посттравматичне зростання, їх можна розглядати як системоутворювальні чинники конструктивних змін (особистісна резильєнтність, просоціальність, емпатія, відкритість досвіду). Обґрунтовано доцільність інтеграції психодинамічного, особистісного та феноменологічного підходів, що дає змогу визначити роль різних модусів психічного у формуванні особистісних трансформацій, здатність до витіснення травмувальних подій як головну ознаку здорової психіки, адаптивність особистості, яку забезпечують адекватні уявлення про свої можливості, готовність до прийняття нової ідентичності, що визначають ресурси подолання екзистенціальної кризи в період воєнного стану. Розглянуто психологічні концепції, що охоплюють систему певних засобів психотерапевтичного впливу на особистість. Визначення методологічних засад вивчення особистісних трансформацій у воєнний період дає змогу системно дослідити це явище й окреслити напрями його реалізації в емпіричному дослідженні.
Ключові слова: трансформації особистості; рівні методології наукового аналізу; психодинамічний підхід; особистісний підхід; феноменологічний підхід; екофасилітація.
Завантаження
Посилання
Asselmann, E., Klimstra, T.A., & Denissen, J.J. (2021). Unraveling resilience: Personality predicts exposure and reaction to stressful life events. Personality Science, 2, 1-29. doi: 10.5964/ps.6055.
Bereznenko, M., & Tsymbal, T. (2023). The impact of the war on the health of Ukrainians. Grail of science, 24, 416-417. doi: 10.36074/grail-of-science.17.02.2023.076.
Budanova, M. (2023). Personal transformations in psychology: differentiation of the conceptual apparatus of research. Legal psychology, 2(33), 54-61. doi: 10.33270/03233302.54.
Fassbender, I., Haehner, P., Buecker, S., & Luhmann, M. (2022). Perceived Characteristics of Life Events-Short-Term Changes in Prosociality and Empathy? European Journal of Personality, 36(4), 529-542. doi: 10.1177/08902070211031762.
Forgeard, M., Roepke, A.M., Atlas, S., Bayer-Pacht, E., Björgvinsson, T., & Silvia, P.J. (2022). Openness to experience is stable following adversity: A case-control longitudinal investigation. European Journal of Personality, 36(4), 483-506. doi: 10.1177/08902070221076902.
Gander, F., & Wagner, L. (2022). Character Growth Following Collective Life Events: A Study on Perceived and Measured Changes in Character Strengths During the First Wave of the COVID-19 Pandemic. European Journal of Personality, 36(4), 466-482. doi: 10.1177/08902070211040975.
Haehner, P., Bleidorn, W., & Hopwood, C.J. (2023). Examining individual differences in personality trait changes after negative life events. European Journal of Personality, 38(2), 209-224. doi: 10.1177/08902070231156840.
Halych, M., & Halych, Ya. (2023). Determinants of appearance and features of manifestations of mental behavioral disorders under military conditions. Legal pscychology, 1(32), 51-59. doi: 10.33270/03233201.51.
Jain, N., Prasad, S., Czеrth, Z., Chodnekar, S. Y., Mohan, S., Savchenko, E. (et al.). (2022).War psychiatry: identifying and managing the neuropsychiatric consequences of armed conflicts. Journal of Primary Care & Community Health, 13. doi: 10.1177/21501319221106625.
Konstantinov, V., Reznik, A., & Isralowitz. (2022). The impact of the Russian–Ukrainian war and relocation on civilian refugees. J Loss Trauma, 28, 267-269. doi: 10.1080/15325024.2022.2093472.
Koven, S.G. (2018). Veteran treatments: PTSD interventions. Healthcare, 6. doi: 10.3390/healthcare6030094.
Kurapov, A., Danyliuk, I., Loboda, A., Kalaitzaki, A., Kowatsch, T., Klimash, T., & Predko, V. (2023). Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Frontiers Psychiatry, 14. doi: 10.3389/fpsyt.2023.1190465.
Langer, P.C., Dymczyk, A., Brehm, A., & Ronel, J. (2023). Trauma concepts in research and practice:An Overview (1st ed.). Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden; Imprint: Springer. doi: 10.1007/978-3-658-40484-0_3.
Lozinska, N. (2019). Psychotrauma as a consequence of traumatic stress in various areas of modern psychology. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 50(2), 65-73. doi: 10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73.
Lushyn, P.V. (2003). Psychology of personal change (Doctoral thesis, Kyiv, Ukraine).
MacKenzie, A., Ostrowski-Delahanty, S., Pacella-LaBarbara, M., & Douglas, L. (2021). Delahanty Classification of Acute Stress Disorder. Oxford Academic. doi: 10.1093/oxfordhb/9780190088224.013.3.
Pavlenko, V., Kurapov, A., Drozdov, A., Korchakova, N., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2022). Ukrainian "help" profession women: war and location status impact on well-being. J Loss Trauma, 28, 92-95. doi: 10.1080/15325024.2022.2105482.
Pavlova, I., Graf-Vlachy, L., Petrytsa, P., Wang, S., & Zhang, S. (2022). Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. Eur Psychiatry, 65. doi: 10.1192/j.eurpsy.2022.2335.
Рidlisnyi, Yu., & Dembitskyi, V. (2022). Theoretical Origins of the Study of Potential Aggression of a Combatant after the End of Hostilities Legal pscychology, 2(31), 41-46. doi: 10.33270/03223102.41.
Pinchuk, I., Goto, R., Pimenova, N., Kolodezhny, O., Guerrero, A., & Skokauskas, N. (2022). Mental health of helpline staff in Ukraine during the 2022 Russian invasion. Eur Psychiatry, 65. doi: 10.1192/j.eurpsy.2022.2306.
Shelestova, O. (2021). Borderline mental disorders and adaptation disorders (differential diagnosis, case description). Herald of Kiev Institute of Business and Technology, 46(4), 74-81. doi: 10.37203/kibit.2020.46.09.
Sodolevska, V. (2023). Issues of mental health due to the state of war in Ukraine. Psychosomatic medicine and general practice, 7(2). doi: 10.26766/pmgp.v7i2.394.
Tytarenko, T.M. (2023). Personality navigation in traumatic life circumstances: landscapes of life creation. Ukrainian psychology of the 21st century. The beginning (Days of Ukrainian psychology in Berlin): scientific and practical materials conference from international with participation (pp. 45-49). V.H. Panоk (Eds.). Kyiv.
Yatsyna, O. (2022). The impact of war on mental health: signs of psychological traumatization of children and adolescents. Scientific perspectives, 7(25), 554-567. doi: 10.52058/2708-7530-2022-7(25)-554-567.
##article.numberofviews## 17 ##article.numberofdownloads## 18
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
