Страхи та бар’єри початку професійної діяльності в майбутніх психологів в умовах сучасних викликів
Анотація
Анотація. Статтю присвячено дослідженню страхів і психологічних бар’єрів, що виникають у майбутніх психологів перед початком професійної діяльності в умовах впливу сучасних викликів, таких як воєнні дії в Україні, масова психологічна травматизація населення, стрімкий розвиток цифрових технологій, дистанційне навчання тощо. Метою статті є вивчення основних страхів і бар’єрів, що потенційно можуть здійснювати негативний вплив на початок професійної кар’єри майбутніх психологів, а також розроблення практичних рекомендацій з їх подолання. Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання: проведення теоретичного аналізу наукової літератури й емпіричного дослідження стану проблеми, визначення основних шляхів її подолання. Методологічним підґрунтям статті є фундаментальні положення системно-структурного підходу, теорія єдності психіки, поведінки й діяльності; загальні положення діяльнісного підходу до розгляду особистості як активного суб’єкта власного розвитку; гуманістично-особистісний підхід; принцип розвитку та його рушійні сили. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) і психологічні методи (анкетування, опитування, бесіда). Дослідження проводили серед здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 053 «Психологія» навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ. За результатами емпіричного дослідження визначено особливості переживання страхів і бар’єрів початку професійної кар’єри майбутніми психологами в сучасних умовах, на цій підставі запропоновано практичні рекомендації щодо їх подолання. Проведене дослідження засвідчує наявність у більшості (81 %) респондентів переживань різноманітних страхів і психологічних бар’єрів, пов’язаних із професійною самореалізацією. З метою розв’язання цієї проблеми рекомендовано в процесі вивчення навчальних дисциплін професійного спрямування в період навчання в закладі вищої освіти обов’язково враховувати реалії професійної діяльності фахівців-психологів, забезпечити формування та розвиток професійно важливих рис, умінь і навичок майбутніх психологів, використовувати сучасні педагогічні інноваційні інтерактивні технології, спеціально розроблені ділові ігри, тренінги, забезпечити дотримання етичних стандартів діяльності, а також акмеологічних принципів. Отримані результати дослідження будуть корисними для студентів-психологів, молодих спеціалістів, викладачів і супервізорів, які прагнуть підтримати професійний розвиток початківців. Порушені проблемні питання потребують подальших ґрунтовних психологічних досліджень із суттєвим збільшенням вибірки та використаних психодіaгностичних методик.
Ключові слова: страх; бар’єр; професія; кар’єра; професійна самореалізація.
Завантаження
Посилання
Ball, H.O. (2017). Ratio-humanistic orientation in the methodology of human studies. Kyiv: SDK.
Chepelieva, N.V. (2020). Experience construction as a factor of development of professional competence of a psychologist. Intelligence development technologies, 4(3). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2020_4_3_12.
Chuhaieva, N.Yu., Klevaka, L.P., & Klimushev, V.V. (2024). Psychological education and its influence on the formation of successful life strategies of self-realization. Scientific innovations and advanced technologies, 6(34), 1578-1589. doi: 10.52058/2786-5274-2024-6(34)-1578-1489.
Danyliuk, I., & Kuprieieva, O. (2020). The psychological basis of students self-realization at the integrated educational environment. Society. Integration. Education, 4, 17-29. doi: 10.17770/sie2020vol4.5185.
Kaliuzhna, Yu.I. (2023). Development of readiness for professional work of future psychologists in the educational process. Psychology and personality, 2(24), 209-221. doi: 10.33989/2226-4078.2023.2.288299.
Kokun, O.M. (2002). System approach as a methodological basis of psychophysiological support of human activity. Current problems of psychology, 1(5), 55-68.
Koniaieva, L., & Shopsha, M. (2024). Professional identity of psychology students at the adaptation stage of professional socialization in higher education institution. Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management, 2(63), 5-16. doi: 10.32689/maup.psych.2024.2.1.
Kostiuk, H.S. (1968). Learning and personality development. Kyiv: Rad. shk.
Kyrychenko, R.V., & Kolodiazhna, A.V. (2023). Psychological readiness of students for professional activity. Habitus, 56, 217-223. Retrieved from https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/25909.
Kyrychenko, R.V., Skorobahatko, M.S., & Ivashko, Yu.O. (2019). Competence approach to the training of future teacher-designer. Proceedings, 183, 99-102. doi: 10.36550/2415-7988-2019-1-183-99-102.
Maksymenko, S.D. (2013). Human learning psychology: Genetic modeling approach. Kyiv: Slovo.
Maksymenko, S.D. (2024). Methodology of genetic psychology in interdisciplinary studies of personality and its inner world. Psychological resources for personal development in conditions of uncertainty of the educational space: collection of materials of the scientific supplement of the I All-Ukrainian scientific-practical conference (pp. 11-15). Kyiv: In-t psykholohii im. H.S.Kostiuka NAPN Ukrainy.
Maslou, A.H. (2021). Motivation and personality (O. Sydorchuk, Trans.). Kyiv: Komora.
Mishchenko, M.S., & Horenko, M.V. (2017). Basics of forming future psychologists' readiness for professional career. Current scientific psychological and pedagogical research of the present day: materials of the IV All-Ukrainian Internet Conference (pp. 126-131). Uman. Retrieved from https://dspace.udpu.edu.ua/handle/6789/7710.
Moroz, L.I., & Safin, O.D. (2022). Model of development of stress resistance of higher education applicants in the conditions of martial law. Scientific notes of the V.I. Vernadsky Tavrichesky National University, 34(73), 5, 48-53. doi: 10.32782/2709-3093/2022.5/08.
Penkova, N.Ye., Zahrebelnyi, O.V., & Filonenko, L.V. (2023). Professional self-realization of personality. Scientific perspectives, 3(33), 406-414. doi: 10.52058/2708-7530-2023-3(33)-406-414.
Safin, O.D. (2022). Conditions for the development of psychological readiness of psychology students for professional activity. Science and education, 3, 70-75. doi: 10.24195/2414-4665-2022-3-12.
Tsybukh, L., Husiev, A., & Badiul, L. (2024). Problems of online learning of future psychologists and ways to overcome them. Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management, 1(62), 25-30. doi: 10.32689/maup.psych.2024.1.4.
Rogers, C.R. (1983). Freedom to learn for the 80s. Columbus, OH: Charles E. Merrill Publishing Company.
Vasylenko, K., & Shutiak, I. (2023). Communicative barriers in professional communication and ways to overcome them. Grail of Science, 26, 442-446. doi: 10.36074/grail-of-science.14.04.2023.079.
Volska, R.A., & Mateiuk, O.A. (2023). Emotional intelligence as an important component of personal career growth. Psychology of the personality of a specialist in wartime and post-war rehabilitation: materials of the VIII All-Ukrainian Scientific-Practical Conference (pp. 67-70). Lviv: LvDUVS.
##article.numberofviews## 32 ##article.numberofdownloads## 32
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
