Особливості емоційно-вольової сфери працівників Національної поліції України в період воєнного стану
Анотація
Анотація. Понад три роки населення нашої держави існує в умовах воєнного стану. За стислою констатацією цього факту криється глибинна трагедія українського народу загалом і кожного конкретного українця безпосередньо. Загроза національній безпеці та суверенітету країни, нещадна терористична діяльність російських військових, агресивний інформаційно-психологічний тиск, постійна небезпека власному життю та життю близьких, дія різноманітних зовнішніх і внутрішніх стрес-факторів – усе це призводить до виникнення в людини негативних емоційних станів і може обумовити виникнення дезорганізації поведінки. Постійне еквілібрування на межі вибухових емоційних реакцій та адекватності поведінки в умовах воєнного стану виснажує людину й може призводити до певних трансформацій її особистості. Поряд із загальним напруженим зовнішнім колом негативних впливів окремі вимоги ставлять до розвитку емоційно-вольової сфери особистості поліцейських як передумови їх адекватної та ефективної поведінки в ситуаціях, зумовлених виконанням завдань службово-оперативної діяльності. Розвиток емоційно-вольової стійкості особистості представників сектору безпеки забезпечує їх здатність адаптивно регулювати й корегувати власну поведінку в загрозливих для життя умовах професійної діяльності. Для оцінки особливостей емоційно-вольової сфери поліцейських наприкінці 2024 року було проведено емпіричне дослідження особливостей емоційно-вольової сфери особистості поліцейських Національної поліції України. Виокремлення особливостей емоційно-вольової сфери особистості поліцейських здійснено за допомогою психодіагностичного інструментарію, а саме: інтерпретації результатів за окремими шкалами 16-факторного опитувальника Р. Кеттелла й методики «Стиль саморегуляції особистості» В. І. Моросанова. За узагальненими результатами емпіричного дослідження особливостей емоційно-вольової сфери поліцейських у період воєнного стану можна констатувати істотні трансформаційні зміни особистісного характеру. Їх виникнення та спрямування спричинені травмувальною дією повномасштабної російської агресії, тому потребують урахування в процесі визначення змісту професійно-психологічної підготовки поліцейських.
Ключові слова: особистість правоохоронця; емоційно-вольова сфера; воєнний стан; трансформація; стиль саморегуляції.
Завантаження
Посилання
Akber, A.Md., Ferdousi, T., Ahmed, R., Asfara, R., Rab, R., & Zakia, U. (2024). Personality and emotion – A comprehensive analysis using contextual text embeddings. Natural Language Processing Journal, 9, 100-105. DOI: 10.1016/J.NLP.2024.100105
Aleksandrov, D.O. (2015). Empirical study of the volitional component of the mental component of the personality structure. Legal Psychology, 2, 115-125. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN /urpp_2015_2_12
Ask, K., & Granhag, P.A. (2007). Hot cognition in investigative judgments: the differential influence of anger and sadness. Law and Human Behavior, 31, 537-551. DOI: 10.1007/s10979-006-9075-3
Carver, C.S., & Harmon-Jones, E. (2009). Anger is an approach-related affect: evidence and implications. Psychological Bulletin Journal, 135, 183-204. DOI: 10.1037/a0013965
Donovan, R., Johnson, A., Roiste, A., & O'Reilly, R. (2020). Quantifying the Links Between Personality Sub-traits and the Basic Emotions. Computational Science and Its Applications - ICCSA 2020: Proceedings of the 20th International Conference (Part II), (pp. 521-537). DOI: 10.1007/978-3-030-58802-1_37
Dykhuis, E.M., Ratchford, J.L., & Schnitker, S.A. (2023). Contextualized measurement of virtues: best practices and innovations. The Journal of Positive Psychology, 19(5), 862-868. DOI: 10.1080/17439760.2023.2257639
Halych, M.Yu. (2020). Peculiarities of the dynamics of the emotional states of police officers participating in the Joint Forces Operation during the rehabilitation period (Doctoral dissertation, Kyiv, Ukraine).
Huey, L., & Kalyal, H. (2017). We deal with human beings. The emotional labor aspects of criminal investigation. International Journal of Police Science & Management, 19, 140-147. DOI: 10.1177/1461355717717996
Hussong, A.M., Samuelson, P.L., Richards, A.N., & Mullane, M.J. (2023). The good gifts program: Evaluation of a positive youth development intervention for opportunity youth. The Journal of Positive Psychology, 19(5), 817-833. DOI: 10.1080/17439760.2023.2209537
Kokun, O.M., Pishko, I.O., & Lozinska, N.S. (et al.). (2012). Collection of methods for diagnosing leadership qualities of cadets, sergeants and officers. Kyiv: NDTs HP ZSU.
Li, Ya., Kazameini, A., Mehta, Y., & Cambria, E. (2021). Multitask learning for emotion and personality detection. IEEE transaction on affective computing, 1, 1-8. DOI: 10.48550/arXiv.2101.02346
Mendonça, S.E., Dykhuis, E.M., & Jayawickreme, E. (2023). Examining the possibilities for volitional character change in compassion and intellectual humility through a three-month online intervention. Journal of Research in Personality, 104. DOI: 10.1016/J.JRP.2023.104373
Mohammadi, G., & Vuilleumier, P. (2022). A Multi-Componential Approach to Emotion Recognition and the Effect of Personality. IEEE Transactions on Affective Computing, 13(3), 1127-1139. DOI: 10.1109/TAFFC.2020.3028109
Ponomarenko, Ya. (2022). Psychological content of emotions in police officers with different levels of personal and professional feasibility. Visnyk of Lviv University. Series "Psychological Sciences", 12, 100-106. DOI: 10.30970/PS.2022.12.11
Reisenzein, R., Hildebrandt, A., & Weber, H. (2020). Personality and emotion. P.J. Corr, G. Matthews (Eds.). The Cambridge handbook of personality psychology (2nd ed.), (pp. 81-99). Cambridge University Press. DOI: 10.1017/9781108264822.009
Sambrano, D., Masip, J., & Blandón-Gitlin, I. (2020). How emotions affect judgement and decision aking in an interrogation scenario. Legal and Criminological Psychology, 26, 62-82. DOI: 10.1111/lcrp.12181
Scherer, K.R., & Moors, A. (2019). The emotion process: event appraisal and component differentiation. Annual Review of Psychology, 70, 719-745. DOI: 10.1146/annurev-psych-122216-011854
Seigfried-Spellar, K.C. (2018). Assessing the psychological well-being and coping mechanisms of law enforcement investigators vs. digital forensic examiners of child pornography investigations. Journal of Police and Criminal Psychology, 33, 215-226. DOI: 10.1007/s11896-017-9248-7
Sytnik, S.V., Miroshnychenko, O.M., & Svidenska, H.M. (2022). Peculiarities of the emotional states of higher education students during the war in Ukraine. Habitus, 37, 48-51. DOI: 10.32843/2663-5208
Urinovna, D.M. (2023). Emotional Feelings and Volitional Characteristics of a Person. Web of Scientists and Scholars: Journal of Multidisciplinary Research, 1(5), 7-11. Retrieved from https://webofjournals.com/index.php/12/article/view/124
Yevtushenko, V.I. (2021). Characterological determinants of the individual style of professional activity of a police officer (Doctoral dissertation, Kyiv, Ukraine).
##article.numberofviews## 7 ##article.numberofdownloads## 10
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
