Особливості саморегуляції поліцейських з різним стажем професійної діяльності
Анотація
Анотація. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вивчення психологічних механізмів адаптації поліцейських до умов професійної діяльності, що супроводжується високим рівнем стресу, екстремальними ситуаціями та підвищеними вимогами до особистості правоохоронця. Розвинені навички саморегуляції є важливим чинником професійної ефективності поліцейських, оскільки сприяють збереженню працездатності, оперативному прийняттю рішень і запобіганню професійному вигоранню. Саморегуляцію розглянуто як цілісну систему, що охоплює планування (визначення завдань і стратегій діяльності), моделювання (прогнозування розвитку ситуацій та можливих наслідків), програмування (структурування дій відповідно до обраної стратегії), оцінювання результатів (аналіз ефективності дій та їх коригування), гнучкість (здатність адаптувати поведінкові стратегії до змінних умов) і самостійність (автономність у прийнятті рішень і відповідальність за них). Результати емпіричного дослідження засвідчують, що зі збільшенням стажу професійної діяльності поліцейські: 1) більш усвідомлено ставляться до планування діяльності, чіткіше визначають завдання та способи їх досягнення; 2) ефективніше прогнозують розвиток ситуацій, що сприяє швидкому ухваленню оптимальних рішень у змінних умовах; 3) удосконалюють процес прийняття рішень, що знижує ймовірність помилок і підвищує оперативність дій; 4) краще контролюють власний емоційний стан, що забезпечує стійкість до стресу та запобігає імпульсивним реакціям. Водночас зі збільшенням строку служби спостерігається тенденція до зниження гнучкості, оцінки результатів і самостійності в структурі саморегуляції, що може свідчити про формування ригідних стратегій реагування, які знижують здатність адаптуватися до нестандартних ситуацій. Результати дослідження доводять значущість формування адаптивних механізмів саморегуляції та обґрунтовують необхідність упровадження програм розвитку саморегуляції в системі психологічного забезпечення професійної діяльності задля підтримки поліцейських на різних етапах службової діяльності.
Ключові слова: саморегуляція; поліцейський; службова діяльність; професійний досвід; психологічне забезпечення.
Завантаження
Посилання
Andersen, J.P., Arpaia, J., Gustafsberg, H., Poplawski, S., & Di Nota, P.M. (2024). The International Performance, Resilience and Efficiency Program Protocol for the Application of HRV Biofeedback in Applied Law Enforcement Settings. Applied Psychophysiology and Biofeedback, 49(3), 483-502. DOI: 10.1007/s10484-024-09644-3
Barko, V., Okhrimenko, I., Medvediev, V., Vagina, O., & Okhrimenko, S. (2020). Professional psychological profile of a modern patrol officer as the basis of efficient official activities. Postmodern Openings, 11(3), 1-19. DOI: 10.18662/po/11.3/197
Brechka, D.M. (2017). Self-regulation of behavioural processes. Psychological and pedagogical problems of vocational education and patriotic education of the personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference (pp. 172-174). Kharkiv. Retrieved from https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/07_04_2017/pdf/54.pdf
Di Nota, P.M., Kasurak, E., Bahji, A., Groll, D., Anderson, G.S. (2021). Coping among public safety personnel: A systematic review and meta-analysis. Stress and Health: Journal of the International Society for the Investigation of Stress, 37(4), 613-630. DOI: 10.1002/smi.3039
Fedorenko, O., Dotsenko, V., Okhrimenko, I., Radchenko, K., & Gorbenko, D. (2020). Coping behavior of criminal Police Officers at different stages of professional activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(2), 124-146. DOI: 10.18662/brain/11.2/78
Halych, M.Yu., & Lytvyn, V.V. (2022). General characteristics of post-traumatic stress disorder in wartime: diagnosis and prevention. Legal Psychology, 1, 22-28. DOI: 10.33270/03223001.22
Kovach, O.V. (2022). Factors of legitimized aggression in the professional activity of police officers. Legal Psychology, 2, 54-63. DOI: 10.33270/03223102.54
Kovach, O.V. (2023). Application of self-regulation methods in the system of psychological support of professional activity of law enforcement officers. Topical issues of psychological support of service activities of structural units of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine under martial law. Materials of the V interdepartmental scientific and practical round table (pp. 171-174. Kyiv. Retrieved from https://elar.navs.edu.ua/items/c737bb78-0826-4b62-800c-37d2d3f4d402
Kyrychenko, T.B. (2017). Psychological content of personality self-regulation. Scientific Bulletin of Kherson State University, 3(1), 82-87. Retrieved from https://pj.journal.kspu.edu /index.php/pj/article/view/835
Land, W.M., Edmonds, W.A., & Pope, J. (2024). Optimal psychophysiological states during police tactical driving: A multiple case study analysis. Journal of Police and Criminal Psychology, 39(1),
-169. DOI: 10.1007/s11896-023-09629-8
Landman, A., Nieuwenhuys, A., & Oudejans, R.R. (2016). Decision-related action orientation predicts police officers’ shooting performance under pressure. Anxiety, Stress, and Coping, 29(5), 570-579. DOI: 10.1080/10615806.2015.1070834
Lutskyi, O., Okhrimenko, I., Halych, M., Lytvyn, V., Kudermina, O., Hrebeniuk, M., & Bloshchynskyi, I. (2023). Improvement of health and morphofunctional status of law enforcement officers of older age groups during the organized motor activities. Current Aging Science, 16(3), 227-233. DOI: 10.2174/1874609816666230327140631
Matviienko, A. (2021). Features of self-regulation of mental states of police officers in extreme situations. Psychological and pedagogical problems of professional education and patriotic education of the personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference (pp. 157-158). Vinnytsia. Retrieved from https://dspace.univd.edu.ua /items/f94c6381-5f0f-484a-92c7-735b6bb86e90
McCraty, R., & Atkinson, M. (2012). Resilience Training Program Reduces Physiological and Psychological Stress in Police Officers. Global Advances in Health and Medicine, 1(5), 44-66. DOI: 10.7453/gahmj.2012.1.5.013
Morosanova, V.I. (2013). Self-regulation and personality. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 86, 452-457. DOI: 10.1016/j.sbspro.2013.08.596
Morosanova, V.I., & Fomina, T.G. (2017). Self-regulation as a Mediator in the Relationship between Anxiety and Academic Examination Performance. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 237, 1066-1070. DOI: 10.1016/j.sbspro.2017.02.156
Navarrete, J., García-Salvador, M.Á., Cebolla, A., & Baños, R. (2022). Impact of Mindfulness Training on Spanish Police Officers’ Mental and Emotional Health: a Non-Randomized Pilot Study. Mindfulness, 13(3), 695-711. DOI: 10.1007/s12671-022-01827-5
Okhrimenko, I., Pasko, O., Prudka, L., Matiienko, T., Serednytska, I., Lyakhova, N., & Okhrimenko, S. (2023). Dynamics of law enforcement officers’ physical and mental health indicators in the context of social tension and recommendations for their improvement. Acta Balneologica, 65(6), 380-385. DOI: 10.36740/ABAL202306106
Pasko, O.M., & Prudka, L.M. (2022). Self-regulation of the police officer's mental state under stress in martial law. Odesa: Yurydyka.
Ponomarenko, Ya.S. (2022). Self-management of police officers in the context of their personal and professional fulfilment. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. 2, 51-55. DOI: 10.32782/psy-visnyk/2022.2.10
Potapova, S.M. (2017). Self-Regulation in the System of Professional Training of Police Officers. Psychological and Pedagogical Problems of Professional Education and Patriotic Education of the Personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: abstracts of the scientific and practical conference (pp. 99-101). Kharkiv.
Roth, S.L., Andrews, K., Protopopescu, A., Lloyd, C., O’Connor, C., Losier, B.J., Lanius, R.A., & McKinnon, M.C. (2022). Mental health symptoms in Public Safety Personnel: Examining the effects of adverse childhood experiences and moral injury. Child Abuse & Neglect, 123. DOI: 10.1016/j.chiabu.2021.105394
Shamlian, K.M. (2024). Will, self-regulation, self-control and other "self"-processes. Habitus, 64, 17-28. DOI: 10.32782/2663-5208
Shvets, D., Yevdokimova, O., & Korniienko, M. (2024). Self-Regulation and a Regulatory Focus of Combatant Police Officers. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 11, 283-299. DOI: 10.32999/2663-970X/2024-11-15
Stegerhoek, P., Kooijman, K., Ziesemer, K., IJzerman, H., Kuijer, P.P.F.M., & Verhagen, E. (2024). Risk factors for adverse health in military and law enforcement personnel; an umbrella review. BMC Public Health, 24(1). DOI: 10.1186/s12889-024-20553-2
Stelnicki, A.M., Jamshidi, L., Fletcher, A.J., & Carleton, R.N. (2021). Evaluation of Before Operational Stress: A Program to Support Mental Health and Proactive Psychological Protection in Public Safety Personnel. Frontiers in Psychology, 12. DOI: 10.3389/fpsyg.2021.511755
Tsilmak, O.M. (2020). Reference psychological profile of the investigator’s volitional qualities. Legal Psychology, 1(26), 55-61. DOI: 10.33270/03202601.55
Usyk, K. (2024). Features of emotional self-regulation of police officers. Scientific innovations and advanced technologies, 5(33), 1452-1464. DOI: 10.52058/2786-5274-2024-5(33)-1452-1464
Wolfe, S.E., Nix, J., & Campbell, B.A. (2018). Police managers’ self-control and support for organizational justice. Law and Human Behavior, 42(1), 71-82. DOI: 10.1037/lhb0000273
Zavala, E., & Kurtz, D.L. (2017). Using Gottfredson and Hirschi's a general theory of crime to explain problematic alcohol consumption by police officers: A test of self-control as self-regulation. Journal of Drug Issues, 47(3), 505-522. DOI: 10.1177/0022042617706893
##article.numberofviews## 8 ##article.numberofdownloads## 7
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
