Когнітивно-емоційна матриця антропогенного ризику як інструмент удосконалення профайлінгу
Анотація
Анотація. У статті розглянуто та проаналізовано можливості вдосконалення інструментарію безпекового механізму профайлінгу. Здійснено теоретичний аналіз авторської когнітивно-емоційної матриці, яка відображає взаємодію біологічних і соціокультурних чинників у формуванні поведінкових патернів. Увагу зосереджено на визначенні маркерів девіантних тенденцій та вдосконаленні методів прогнозування небезпечної поведінки як ключового елементу в межах заходів забезпечення державної безпеки. Обґрунтовано важливість урахування еволюційних, анатомічних і функціональних аспектів під час реалізації антропогенної небезпеки, що відіграє значущу роль у формуванні когнітивної та емоційної діяльності людського індивіда – порушника (антропогенного ризику), з визначенням ознак, які можливо класифікувати як небезпечні. Проведено аналіз кожного з чотирьох ключових рівнів психіки людського індивіда авторської матриці й особи порушника: інстинктивного, емоційно-соціального, когнітивного, ідеального; продемонстровано їх взаємозв’язок з потенційними ризиками безпеки. З’ясовано, що перший рівень відповідає за базові біологічні потреби й реакції, другий – за емоційну регуляцію та соціальну адаптацію, третій – за когнітивні процеси, четвертий рівень забезпечує формування нематеріальних ідеалів, моральних принципів і баланс між цими рівнями для забезпечення адекватної поведінкової регуляції. У статті запропоновано нове бачення та можливості вдосконалення методології аналізу небезпечної (девіантної, делінквентної) поведінки, розширення інструментарію профайлінгу в межах забезпечення державної безпеки через інтеграцію знань про запропоновану чотирирівневу модель психіки індивіда, особи порушника. Зокрема, акцентовано на можливості використання результатів аналізу матриці під час здійснення моніторингу, виявлення та профілактики небезпечної поведінки людського індивіда у сфері безпеки. Практична цінність дослідження полягає в інтеграції матриці чотирирівневої психіки людського індивіда в інструментальний арсенал профайлінгу в межах забезпечення державної безпеки, що дасть змогу підвищити ефективність безпекових заходів з виявлення потенційних і реально небезпечних осіб – порушників.
Ключові слова: профайлінг; порушник; антропогенний ризик; державна безпека; девіантна поведінка.
Завантаження
Посилання
Baars, B.J. (1997). In the theater of consciousness: The workspace of the mind. Oxford: Oxford University Press.
Bandurka, S.S. (2023). On the issue of determining the motive and motivation for committing criminal offenses. European Perspectives, 2, 74-82. doi: 10.32782/EP.2023.2.13.
Blackburn, R. (2004). The psychology of criminal conduct: Theory, research, and practice. Hoboken, NJ: Wiley.
Clark, A. (2015). Surfing uncertainty: Prediction, action, and the embodied mind. Oxford: Oxford University Press. DOI: 10.1093/acprof:oso/9780190217013.001.0001
Damasio, A.R. (1994). Descartes' error: Emotion, reason, and the human brain. New York: Avon Books.
Douglas, J.E., & Olshaker, M. (1995). Mindhunter: Inside the FBI’s elite serial crime unit. New York: Scribner.
Etkin, A., Egner, T., & Kalisch, R. (2011). Emotional processing in anterior cingulate and medial prefrontal cortex. Trends in Cognitive Sciences, 15(2), 85-93. DOI: 10.1016/j.tics.2010.11.004
Friston, K. (2010). The free-energy principle: A unified brain theory? Nature Reviews Neuroscience, 11(2), 127-138. DOI: 10.1038/nrn2787
Harkavets, S. (2020). Forms of victimization of personality in early adolescence. Theoretical and Applied Problems of Psychology, 3(53)T1, 62-78. DOI: 10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-62-78
Havrylovska, K.P. (2010). Subjective legitimation of legal norms as a psychological mechanism of normative and legal regulation of individual behavior. Problems of Modern Psychology, 8, 173-182. DOI: 10.32626/2227-6246.2010-8
Jung, C.G. (1981). The archetypes and the collective unconscious. Princeton: Princeton University Press.
Kahneman, D., & Krämer, W. (2011). Thinking, fast and slow. Statistical Papers, 55, 915. DOI: 10.1007/s00362-013-0533-y
Kanter, D. (2020). Criminal psychology. Kyiv: SoulBooks.
Kocsis, R.N. (2013). The criminal profiling reality: What is actually behind the smoke and mirrors? Journal of Forensic Psychology Practice, 13(2), 79-91. DOI: 10.1080/15228932.2013.765733
Kostiuk, H.S. (1976). General characteristics of the ontogenesis of human psyche. In H.S. Kostiuk (Ed.). Developmental psychology (pp. 28–52). Kyiv: Radianska shkola.
Ledoux, J.E. (1996). The emotional brain: The mysterious underpinnings of emotional life. New York: Simon & Schuster.
Lewis, B. (1967). The assassins: A radical sect in Islam. London: Weidenfeld & Nicholson. DOI: 10.1017/S0041977X00097238
MacLean, P.D. (1990). The triune brain in evolution: Role in paleocerebral functions. New York: Springer.
Marunenko, I., & Nevedomska, Y. (2015). Brain maturation and human mental development. Pedagogical Press, 2, 6-9. Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/13270/ 1/Marunenko_Nevedomska_DG_2_2015_IL.pdf
McLaughlin, K.A., Peverill, M., Gold, A.L., Alves, S., & Sheridan, M.A. (2015). Child maltreatment and neural systems underlying emotion regulation. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 54(9), 753–762. DOI: 10.1016/j.jaac.2015.06.010
Nevedomska, Ye.O., Marunenko, I.M., & Omeri, I.D. (2012). Zoology. Kyiv: Tsentr uchb. lit.
Panksepp, J. (1998). Affective neuroscience: The foundations of human and animal emotions. Oxford: Oxford University Press.
Pribyliev, Yu., Bazarnyi, S., & Bozhok, R. (2024). Mathematical model of neuropsychological influence on a defined target audience within the framework of a psychological operation. Modern Information Technologies in the Field of Security and Defense, 51(3), 155-160. DOI: 10.33099/2311-7249/2024-51-3-155-160
Raine, A., Buchsbaum, M., & LaCasse, L. (1997). Brain abnormalities in murderers indicated by positron emission tomography. Biological Psychiatry, 42(6), 495-508. DOI: 10.1016/s0006-3223(96)00362-9
Rogers, T. (2014). Consciousness and the brain: Deciphering how the brain codes our thoughts. Journal for Psychoanalysis and the Neurosciences, 16, 149-152. DOI: 10.1080/15294145.2014.956209
Sapolski, R. (2017). Behave: The biology of humans at our best and worst. Kyiv: Nash Format.
Sapolsky, R. (2017). Behave: The biology of humans at our best and worst. New York: Penguin Press. Retrieved from http://www.sackett.net/sapolsky_behave.pdf
Sousa, A.M.M., Meyer, K.A., Santpere, G., Gulden, F.O., & Sestan, N. (2017). Evolution of the human nervous system function, structure, and development. Cell, 170(2), 226-247. DOI: 10.1016/j.cell.2017.06.036
Tykhonenko, O.O. (2019). Theoretical aspects of profiling in the state security management system. Actual Problems of Public Administration, 2(56), 59-64. DOI: 10.34213/ap.19.02.07
##article.numberofviews## 18 ##article.numberofdownloads## 58
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
