Гендерні психологічні особливості поліцейських із нікотиновою адикцією
Анотація
Анотація. Дослідження присвячено аналізу гендерних психологічних особливостей поліцейських із нікотиновою залежністю. Нікотинова адикція серед представників силових структур є значущою медико-психологічною проблемою, що впливає на ефективність службової діяльності та професійну надійність. Увагу зосереджено на вивченні гендерних відмінностей у виявах поліцейських із нікотиновою залежністю, зумовлених відмінністю в стратегіях подолання стресу, мотиваційних установках і психоемоційних реакціях. Метою статті є емпіричне дослідження гендерно-психологічних характеристик працівників Національної поліції України, що мають тютюнову залежність. Методологічну основу становлять принцип детермінізму, системний та акмеологічний підходи. Досліджено розмежування понять «стать» і «гендер», наявність гендерних стереотипів, схильність до агресивності, особливості механізмів психологічного захисту. За результатами емпіричного дослідження (n=99) виявлено, що 63,3 % респондентів мають маскулінні риси, решта – фемінні; гендер не завжди збігається з біологічною статтю. У жінок із нікотиновою залежністю стереотипи виявляються частіше, ніж у чоловіків. Маскулінні поліцейські характеризуються виразнішими агресивністю й ворожістю, фемінні – вищим рівнем почуття провини. Найтиповішими механізмами психологічного захисту є заперечення, проєкція, компенсація та раціоналізація; у маскулінних осіб домінують раціоналізація і проєкція, у фемінних – регресія. Встановлено кореляційні зв’язки між рівнем агресивності, механізмами захисту та гендерними характеристиками поліцейських. Отримані результати мають практичне значення для розроблення диференційованих програм психологічної підтримки й профілактики адиктивної поведінки, а також для вдосконалення системи психологічного супроводу в Національній поліції України.
Ключові слова: поліцейський; біологічна стать; гендер; нікотинова залежність; гендерний стереотип; агресивність; психологічний захист.
Завантаження
Посилання
Bedzai, A.O., & Shcherbyna, O.M. (2019). Women smokers: trends, consequences, and motivations for quitting. Bulletin of the Lviv State University of Life Safety, 19, 61-67. DOI: 10.32447/20784643.19.2019.06
Brown, C.S., & Stone, E.A. (2016). Gender Stereotypes and Discrimination: How Sexism Impacts Development. Advances in Child Development and Behavior, 50, 105-133. DOI: 10.1016/bs.acdb.2015.11.001
Davies, G.E., & Soundy, T.J. (2009). The genetics of smoking and nicotine addiction. S D Med, Spec No, 43-49.
Duncan, A., Heyer, M.P., Ishikawa, M., Caligiuri, S.P.B., Liu, X.A., Chen, Z., Micioni Di Bonaventura, M.V., Elayouby, K.S., Ables, J.L., Howe, W.M., Bali, P., Fillinger, C., Williams, M., O'Connor, R.M., Wang, Z., Lu, Q., Kamenecka, T.M., Ma'ayan, A., O'Neill, H.C., Ibanez-Tallon, I., Geurts, A.M., Kenny, P.J. (2019). Habenular TCF7L2 links nicotine addiction to diabetes. Nature, 574(7778), 372-377. DOI: 10.1038/s41586-019-1653-x
Hampel, R., & Selg, H. (2020). Freiburger Persönlichkeitsinventar (9th ed.). Hogrefe.
Hines, M. (2020). Neuroscience and Sex/Gender: Looking Back and Forward. Journal of Neuroscience, 40(1), 37-43. DOI: 10.1523/JNEUROSCI.0750-19.2019
Hiscock, R., Bauld, L., Amos, A., Fidler, J.A., & Munafò, M. (2012). Socioeconomic status and smoking: a review. Annals of the New York Academy of Sciences, 1248(1), 107-123. DOI: 10.1111/j.1749-6632.2011.06202.x
Hrynchuk, O.I., & Khanetska, T.I. (2024). The influence of gender stereotypes on youth career development. Spirituality of the individual: methodology, theory and practice, 1(108), 41-51. DOI: 10.33216/2220-6310/2024-108-1-41-51
Hrytsai, I.O. (2024). Integration of gender equality into the system of social standards: legal challenges. Scientific Bulletin of the Dnipro State University of Internal Affairs, 3, 15-22. DOI: 10.32782/2078-3566-2024-3-02
Hyde, J.S. (2014). Gender similarities and differences. Annual Review of Psychology, 65, 373-398. DOI: 10.1146/annurev-psych-010213-115057
International classification of diseases for mortality and morbidity statistics (2019). (11th Revision). World Health Organization.
Klochko, A.M., Borysova, L.V., Pomaza-Ponomarenko, A.L., Udianskyi, M.M., & Kravchenko, Y.O. (2021). On the issue of gender equality in the security and defense sector. Bulletin of the National University of Civil Defense of Ukraine. Series "Public Administration", 2(15), 106-116. DOI: 10.52363/2414-5866-2021-2-13
Kuravska, N. (2018). Gender stereotypes as a source of gender discrimination and sexism. Collection of scientific papers: psychology, 22, 55-62. DOI: 10.15330/psp.22.55-62
Levchenko, L.Yu. (2018). Transformation of masculinity, femininity, and gender roles in the educational space. Bulletin of Mariupol State University, 16, 19-25.
Meyer-Bahlburg, H.F. (2013). Sex steroids and variants of gender identity. Endocrinology and Metabolism Clinics of North America, 42(3), 435-452. DOI: 10.1016/j.ecl.2013.05.011
Mineur, Y.S., & Picciotto, M.R. (2008). Genetics of nicotinic acetylcholine receptors: Relevance to nicotine addiction. Biochemical Pharmacology, 75(1), 323-333. DOI: 10.1016/j.bcp.2007.06.010
Nalyvaiko, L., & Martseniuk, L. (2022). Women's rights and gender equality in Ukraine: problems of theory and practice. Private and public law, 1, 61-66. DOI: 10.32845/2663-5666.2022.1.11
Patterson, J.G., Macisco, J.M., Glasser, A.M., Wermert, A., & Nemeth, J.M. (2022). Psychosocial factors influencing smoking relapse among youth experiencing homelessness: A qualitative study. PloS One, 17(7). DOI: 10.1371/journal.pone.0270665
Pomahaibo, V.M., Berezan, O.I., & Petrushov, A.V. (2024). Genetics of nicotine addiction. Psychology and personality, 1, 225-238. DOI: 10.33989/2226-4078.2024.1.298787
Santoniccolo, F., Trombetta, T., Paradiso, M.N., & Rollè, L. (2023). Gender and Media Representations: A Review of the Literature on Gender Stereotypes, Objectification and Sexualization. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(10). DOI: 10.3390/ijerph20105770
Savela, Ye.A., & Yaroshenko, A.S. (2019). Issues of gender policy in the national police of Ukraine: theoretical and legal aspects. Precarpathian Legal Bulletin, 3(28), 181-185. DOI: 10.32837/pyuv.v1i3(28).345
Shatrava, S., & Zinchenko, D. (2023). Formation of gender equality in higher education institutions with specific conditions of study. Gender policy in martial law: legal dimension: collection of abstracts of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 211-215). Odesa: Yurydyka.
Shvalb, A.Yu. (2019). Peculiarities of gender stereotypes of modern youth of Ukraine. Current problems of psychology, 7(48), 211-221.
Skrypchenko, I.T. (2025). Masculinity, femininity, and their connection with some indicators of aggression in female law enforcement students. Scientific Journal of the Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University, 3K(188), 371-375. DOI: 10.31392/udu-nc.series15.2025.03k(188).90
Stepaniuk, O., & Melnychenko, O. (2020). Methodological guide for specialists implementing the standard program for offenders. Kyiv.
Thorndike, A.N., & Rigotti, N.A. (2009). A tragic triad: coronary artery disease, nicotine addiction, and depression. Current Opinion in Cardiology, 24(5), 447-453. DOI: 10.1097/HCO.0b013e32832ed645
Torgrimson, B.N., & Minson, C.T. (2005). Sex and gender: what is the difference? Journal of Applied Physiology, 99(3), 785-787. DOI: 10.1152/japplphysiol.00376.2005
Velaskes-Montiiel, S. (2019). Masculinity as a factor of psychological well-being of the individual: a cross-cultural study. Scientific Bulletin of Kherson State University, 3, 13-21. DOI: 10.32999/ksu2312-3206/2019-3-2
Переглядів анотації: 2 Завантажень PDF: 3
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
