Застосування групових форм психологічної допомоги учасникам бойових дій
Анотація
Анотація. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розроблення наукових засад психологічної допомоги учасникам бойових дій. Мета цієї статті полягає у визначенні ролі застосування групових форм психологічної допомоги комбатантам. Методологію аналізу проблеми становили загальна теорія трансформації особистісних змін у кризових умовах, що ґрунтується як на диференціації, так і на інтеграції знань у різних галузях, а також психотерапевтичні концепції впливу на особистість. Методи дослідження: аналізування та узагальнення результатів прикладних досліджень у галузі надання психологічної допомоги учасникам бойових дій. Проаналізовано зарубіжний та український досвід вивчення психоемоційних станів особистості під впливом психотравми в умовах воєнного стану. Обґрунтовано необхідність поєднання індивідуальних і групових форм психотерапевтичного впливу під час надання психологічної допомоги. Окреслено основні завдання, що реалізуються в групових формах психологічної допомоги учасникам бойових дій: визначення поведінкових та емоційних виявів, які є неадаптивними й потребують змін; висвітлення ролі усталених бойових навичок, необхідність у яких минула; опанування вправ нервово-м’язової релаксації; запровадження свідомого процесу переорієнтації на життя вдома за допомогою обговорення правил життя в мирних умовах; пошук шляхів відновлення та гармонізації стосунків із близькими людьми. Основними методами, які застосовують у групових формах психотерапії, є інформаційні повідомлення, кейс-метод, групова дискусія. Доведено, що психологічна допомога комбатантам реалізується через широке коло загальних факторів впливу, що призводять до певних змін в особистісному розвитку. Практична значущість представлена визначенням змісту й методів застосування групових форм психологічної допомоги учасникам бойових дій.
Ключові слова: психотравма; психологічна допомога; групова форма; фактори психотерапевтичної дії; кейс-метод; групова дискусія.
Завантаження
Посилання
Barzoki, H., Ebrahimi, M., Khoshdel, A., Noorbala, A., Rahnejat, A., Avarzamani, L., Ghadam, H., & Avakh, F. (2023). Studying the Prevalence of PTSD in Veterans, Combatants and Freed Soldiers of Iran-Iraq War: A Systematic and Meta-analysis Review.тPsychology, Health &Medicine, 28(3), 812-818. DOI: 10.1080/13548506.2021.1981408
Bereznenko, M., & Tsymbal, T. (2023). The impact of the war on the health of Ukrainians. Grail of science, 24, 416-417. DOI: 10.36074/grail-of-science.17.02.2023.076
Budanova, M. (2023). Martial law and possible transformation of the policeman’s personality. Legal psychology, 1(32), 79-85. DOI: 10.33270/03233201.79
Halych, M., & Halych, Ya. (2023). Determinants of appearance and features of manifestations of mental behavioral disorders under military conditions. Legal pscychology, 1(32), 51-59. DOI: 10.33270/03233201.51
Hobfoll, S.E., Hall, B.J., Canetti-Nisim, D., Galea, S., Johnson, R.J., & Palmieri, P.A. (2007). Refining our understanding of traumatic growth in the face of terrorism: Moving from meaning cognitions to doing what is meaningful. Appl Psychol, 56(3), 345-366. DOI: 10.1111/j.1464-0597.2007.00292.x
Jain, N., Prasad, S., Czеrth, Z., Chodnekar, S. Y., Mohan, S., Savchenko, E. (2022). War psychiatry: identifying and managing the neuropsychiatric consequences of armed conflicts. Journal of Primary Care & Community Health, 13. DOI: 10.1177/21501319221106625
Kazlauskas, E., Kairyte, A., & Zelviene, P. (2023). Complex posttraumatic stress disorder in adolescence: A two-year follow-up study. Clinical Child Psychology and Psychiatry Online First, 29(2). DOI: 10.1177/13591045231187975
Konstantinov, V., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2022). The impact of the Russian–Ukrainian war and relocation on civilian refugees. J Loss Trauma, 28, 267-269. DOI: 10.1080/15325024.2022.2093472
Koven, S.G. (2018). Veteran treatments: PTSD interventions. Healthcare, 6. DOI: 10.3390/healthcare6030094
Kurapov, A., Danyliuk, I., Loboda, A., Kalaitzaki, A., Kowatsch, T., Klimash, T., & Predko, V. (2023). Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Frontiers Psychiatry, 14. DOI: 10.3389/fpsyt.2023.1190465
Langer, P.C., Dymczyk, A., Brehm, A., & Ronel, J. (2023). Trauma concepts in research and practice:An Overview (1st ed.). Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden; Imprint: Springer. DOI: 10.1007/978-3-658-40484-0_3
Lozinska, N. (2019). Psychotrauma as a consequence of traumatic stress in various areas of modern psychology. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 50(2), 65-73. DOI: 10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73
MacKenzie, A., Ostrowski-Delahanty, S., Pacella-LaBarbara, M., & Douglas, L. (2021). Delahanty Classification of Acute Stress Disorder (pp. 45-61). Oxford Academic. DOI: 10.1093/oxfordhb/ 9780190088224.013.3
Pavlenko, V., Kurapov, A., Drozdov, A., Korchakova, N., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2022). Ukrainian "help" profession women: war and location status impact on well-being. J Loss Trauma, 28, 92–95. DOI: 10.1080/15325024.2022.2105482
Pavlova, I., Graf-Vlachy, L., Petrytsa, P., Wang, S., & Zhang, S. (2022). Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. Eur Psychiatry, 65(1). DOI: 10.1192/j.eurpsy.2022.2335
Pidlisnyi, Yu. (2023). Psychological Features of Combat Psychotrauma Experienced by Combatants. Legal pscychology, 2(33), 113-119. DOI: 10.33270/03233302.113
Pidlisnyi, Yu., & Dembitskyi, V. (2022). Theoretical Origins of the Study of Potential Aggression of a Combatant after the End of Hostilities Legal pscychology, 2(31), 41-46. DOI: 10.33270/03223102.41
Pinchuk., I, Goto, R., Pimenova, N., Kolodezhny, O., Guerrero, A., & Skokauskas, N. (2022). Mental health of helpline staff in Ukraine during the 2022 Russian invasion. Eur Psychiatry, 65. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2022.2306
Piuselik, F., & Drevitska, O. (2015). Psychological work methodology for veterans and combatants of anti-terrorist operation. Medical education, 24(1), 655-659. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN /Znpsnmapo_2015_24%281%29__110
Prorok, N., Tsarenko, L., & Boiko, S. (2021). Adaptation, maladaptation, adaptation disorders: issues of terminology. The grail of science, 9, 373-381. DOI: 10.36074/grail-of-science.22.10.2021.66
Rybchuk, O. (2020). Psychogenic disorders of military personnel: history and modernity. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 51(1), 118-123. DOI: 10.33099/2617-6858-2019-51-1-118-123
Shelestova, O. (2021). Borderline mental disorders and adaptation disorders (differential diagnosis, case description). Herald of kiev institute of business and technology, 46(4), 74-81. DOI: 10.37203/kibit.2020.46.09
Sodolevska, V. (2023). Issues of mental health due to the state of war in Ukraine. Psychosomatic medicine and general practice, 7(2). DOI: 10.26766/pmgp.v7i2.394
Переглядів анотації: 4 Завантажень PDF: 5
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
