Репродуктивне здоров’я людини у стресових реаліях збройного конфлікту: психосоматичний та юридичний підходи
Анотація
Анотація. Стаття присвячена аналізу впливу стресових реалій збройного конфлікту на репродуктивне здоров’я людини через інтеграцію психосоматичного та юридичного підходів. Збройні конфлікти супроводжують постійна тривога, психоемоційне навантаження, втрати й вимушена міграція, що спричиняє хронічний стрес і розвиток посттравматичного стресового розладу. Такі умови формують довготривале порушення адаптаційних механізмів організму, що позначається як на психічному, так і на соматичному рівнях. Це призводить до порушень ендокринної системи, дисбалансу гормонів та інших змін, що негативно впливають на репродуктивну функцію. Унікальність дослідження полягає в поєднанні психосоматичного підходу, який вивчає зв’язок між хронічним стресом, рівнем кортизолу та функціонуванням репродуктивної системи, та юридичного аналізу, що акцентує на захисті репродуктивних прав. Встановлено, що зниження рівня кортизолу через виснаження адаптаційних резервів організму є важливим маркером посттравматичного стресового розладу й потребує комплексної нейрогормональної терапії та психологічної підтримки. У межах цього підходу репродуктивне здоров’я постає не лише як медична, а і як соціально зумовлена та правова категорія. В юридичному аспекті важливого значення набуває забезпечення доступу до медичних послуг, зокрема репродуктивної медицини, навіть у кризових умовах війни. Проаналізовано національні й міжнародні нормативно-правові акти, такі як Женевська конвенція, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW) і резолюція Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй № 1325 «Жінки, мир, безпека», у яких держави зобов’язують забезпечувати право на репродуктивне здоров’я. У статті увагу зосереджено на важливості міждисциплінарного підходу, що дає змогу не лише глибше зрозуміти вплив війни на репродуктивне здоров’я, а й розробити ефективні стратегії підтримки постраждалих. Інтеграція психосоматичних методів, медико-психологічних і правових заходів може сприяти пришвидшенню реабілітації осіб, які зазнали негативного впливу стресових факторів війни.
Ключові слова: репродуктивне здоров’я людини; репродуктивні права; хронічний стрес; посттравматичний стресовий розлад; психосоматичний підхід; юридичний підхід; збройний конфлікт.
Завантаження
Посилання
Ayers, S., & Ford, E. (2016). Post-traumatic stress during pregnancy and the postpartum period. Oxford Handbook of Perinatal Psychology (pp. 182-200). A. Wenzel (Ed.). Oxford: Oxford University Press. DOI: 10.1093/oxfordhb/9780199778072.013.18
Bendavid, E., Boerma, T., Akseer, N., Langer, A., Malembaka, E.B., Okiro, E.A., & Wise, P.H. (2021). The effects of armed conflict on the health of women and children. Lancet, 397(10273), 522-532. DOI: 10.1016/S0140-6736(21)00131-8
Glover, V. (2015). Prenatal stress and its effects on the fetus and the child: possible underlying biological mechanisms. Advances in Neurobiology, 10, 269-283. DOI: 10.1007/978-1-4939-1372-5_13
Heim, C., Mletzko, T., Purselle, D., Musselman, D.L., & Nemeroff, C.B. (2008). The dexamethasone/corticotropin-releasing factor test in men with major depression: role of childhood trauma. Biological psychiatry, 63(4), 398-405. DOI: 10.1016/j.biopsych.2007.07.002
Lewinski, A., & Brzozowska, M. (2022). Female infertility as a result of stress-related hormonal changes. Gynecological and Reproductive Endocrinology & Metabolism, 3-2, 94-98. DOI: 10.53260/grem.22302035
Lurin, I.A., Seliukova, N.Yu., Koreneva, Ye.M., Boiko, M.O., Misiura, K.V., Nehoduiko, V.V. (2023). The Changes in the Endocrine System of Men with Post-Traumatic Stress Disorder Due to Combat Operations. Problems of Endocrine Pathology, 4, 66-75. DOI: 10.21856/j-PEP.2023.4.08
Nepomnaschy, P.A., Welch, K.B., McConnell, D.S., Low, B.S., Strassmann, B.I., & England, B.G. (2006). Cortisol levels and very early pregnancy loss in humans. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 103(10), 3938-3942. DOI: 10.1073/pnas.0511183103
Nidelchuk, О.V. (2024). Chronic Stress in Wartime and Reproductive Health: The Experience of Neurohormonal Correction in Obstetrician-Gynecologist Clinical Practice. Medical aspects of women’s health, 2(154), 56-61. Retrieved from https://mazg.com.ua/ua/archive/2024/2%28154%29/pages-56-61/
Onyshko, O., & Parasiuk, V. (2023). Reproductive rights and guarantees for their protection in Ukraine and European countries. Analytical and comparative legal studies, 5, 120-128. DOI: 10.24144/2788-6018.2023.02.20
Pyholenko, I.V., Pyholenko, Yu.A., & Kuksa, K.M. (2023). The influence of military conflict on the mental health of Ukrainians. Habitus, 45, 243-248. DOI: 10.32782/2663-5208.2023.45.40
Ruehlmann, K.A., Sammallahti, S., & Hidalgo, C.A.P. (2023). Epigenome-wide meta-analysis of prenatal maternal stressful life events and newborn DNA methylation. Molecular Psychiatry, 28, 5090-5100. DOI: 10.1038/s41380-023-02010-5
Vasylevskyi, V., Hlahovych, V., Liutianska, N., Koval, R., Plavkov, O., Charniuk, D., & Soputniak, M. (2023). Medical-Biological and Socio-Economic Impact of Post-Traumatic Stress Disorder on the Population in the Conditions of Hostilities. Medical science of Ukraine, 19(2), 122-131. DOI: 10.32345/2664-4738.2.2023.16.
Yehuda, R. (2001). Biology of posttraumatic stress disorder. The Journal of clinical psychiatry, 62(17), 41-46. Retrieved from https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11495096/
Zampas, C., Brown, R., & Afulukwe, O. (2024). Interpreting international humanitarian law to guarantee abortion and other sexual and reproductive health services in armed conflict. Health and human rights, 26(1), 31-43. Retrieved from https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11197860/
Zoladz, P.R., & Diamond, D.M. (2013). Current status on behavioral and biological markers of PTSD: a search for clarity in a conflicting literature. Neuroscience and biobehavioral reviews, 37(5), 860-895. DOI: 10.1016/j.neubiorev.2013.03.024
Переглядів анотації: 4 Завантажень PDF: 3
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
