Структурно-функціональна модель інклюзивного освітнього середовища як багаторівневої психологічної системи
Анотація
Анотація. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою інтеграцією психологічного виміру в теоретичні моделі інклюзивної освіти, що призводить до розриву між нормативними уявленнями про інклюзію та практиками її реалізації в освітньому середовищі. Методологічну основу становлять системно-екологічний підхід, принципи структурно-функціонального аналізу та положення соціально-когнітивної теорії, що дало змогу здійснити теоретичне моделювання інклюзивного освітнього середовища. За результатами дослідження виявлено системні розриви у функціонуванні інклюзії, зокрема неузгодженість між когнітивно-нормативними уявленнями та поведінковими практиками, дисбаланс між внутрішньою психологічною організацією середовища й зовнішніми соціальними умовами, а також обмежену ефективність трансляції інклюзивних принципів у щоденну педагогічну взаємодію. Розроблено структурно-функціональну модель інклюзивного освітнього середовища, що репрезентує його як багаторівневу систему взаємодії, яка інтегрує соціально-інституційний контекст, психологічно-культурний рівень регуляції, внутрішні компоненти взаємодії (когнітивні, емоційно-ціннісні, поведінкові, організаційні), механізм самоефективності та систему результатів зі зворотними зв’язками. Обґрунтовано, що психологічна культура виконує функцію системного медіатора, забезпечуючи інтеріоризацію зовнішніх впливів та їх трансформацію у внутрішні регулятори поведінки. Встановлено, що самоефективність є ключовим механізмом переходу від установок до стабільних практик взаємодії, натомість соціально-психологічний клімат визначає рівень психологічної безпеки, прийняття та включеності учасників освітнього процесу. Наукова новизна дослідження полягає в побудові концептуальної моделі з чітко визначеною логікою взаємозв’язків і механізмів узгодження рівнів функціонування; практична значущість – у можливості використання моделі для аналітичного оцінювання та проєктування інклюзивного освітнього середовища.
Ключові слова: інклюзія в освіті; інклюзивне освітнє середовище; психологічна організація середовища; особистісна ефективність; освітній простір; структурно-функціональна модель; психологічна культура; соціально-психологічний клімат.
Завантаження
Посилання
Ainscow, M. (2020). Promoting inclusion and equity in education. Nordic Journal of Studies in Educational Policy, 6(1), 7-16. DOI: 10.1080/20020317.2020.1729587
Al-Shammari, Z., Faulkner, P.E., & Forlin, C. (2019). Theories-based inclusive education practices. Education Quarterly Reviews, 2(2), 408-414. DOI: 10.31014/AIOR.1993.02.02.73
Ashytok, N.I. (2015). Inclusive education: A systemic approach. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 19 "Correctional Pedagogy and Special Psychology", 29, 11-16. Retrieved from https://enpuirb.udu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/9364660a-e6b6-48eb-a79e-c26a1100188f/content
Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84(2), 191-215. DOI: 10.1037/0033-295X.84.2.191
Bronfenbrenner, U. (1994). Ecological models of human development. In International Encyclopedia of Education, 3, 37-43). Retrieved from https://www.ncj.nl/wp-content/uploads/media-import/docs/
a45c1a4-82ad-4f69-957e-1c76966678e2.pdf
Florian, L., & Beaton, M. (2017). Inclusive pedagogy in action: Getting it right for every child. International Journal of Inclusive Education, 22, 870-884. DOI: 10.1080/13603116.2017.1412513
Kasianenko, O.M., Prykhodko, T.P., & Saliuk, I.I. (2024). Features of the organization of an inclusive educational environment under martial law: Challenges and prospects. Pedagogical Academy: Scientific Notes. Series "Theory and Methods of Educational Management", 13. DOI: 10.5281/zenodo.14395833
Kolupaieva, A. (2014). Inclusive education as a model of social structure. Special Child: Education and Upbringing, 2, 7-18. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/DLog_2014_2_3
Kravchuk, O., & Shelepko, H. (2022). Organization of inclusive education in the system of educational institution management. Psychological and Pedagogical Problems of Modern School, 1(7), 165-171. DOI: 10.31499/2706-6258.1(7).2022.261222
Margas, N. (2023). Inclusive classroom climate development as the cornerstone of inclusive school building: Review and perspectives. Frontiers in Psychology, 14. DOI: 10.3389/fpsyg.2023.1171204
Martsev, O. (2023). Features of the organization of eco-psychologically safe inclusive educational environment in educational institutions. Personality and Environmental Issues, 2(5), 27-34. DOI: 10.31652/2786-6033-2023-3(5)-27-34
Messiou, K. (2019). Collaborative action research: Facilitating inclusion in schools. Educational Action Research, 27(2), 197-209. DOI: 10.1080/09650792.2018.1436081
Nilholm, C. (2021). Research about inclusive education in 2020 – How can we improve our theories in order to change practice? European Journal of Special Needs Education, 36(3), 358-370. DOI: 10.1080/08856257.2020.1754547
Pirchio, S., Arcidiacono, F., & Passiatore, Y. (2022). Inclusive schools for a diverse world: Psychological and educational factors and practices harming or promoting inclusion at school. Frontiers in Psychology, 13. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.1049129
Seleznova, O.M., & Hordiichuk, O.Ye. (2024). Current state and problems of organizing inclusive education in primary school: Ukrainian experience. In Actual Problems of the Pedagogical Field of Knowledge in the Context of European Integration of the Educational Space: Theory and Practice, 390-408). DOI: 10.30525/978-9934-26-353-8-20
Stepanova, T.M., & Stepanova, O.B. (2024). Inclusive education in Ukraine under martial law. Image of the Modern Pedagogue, 6(219), 99-104. DOI: 10.33272/2522-9729-2024-6(219)-99-104
Szumski, G., Smogorzewska, J., & Karwowski, M. (2017). Academic achievement of students without special educational needs in inclusive classrooms: A meta-analysis. Educational Research Review, 21, 33-54. DOI: 10.1016/j.edurev.2017.02.004
Taldonova, L.O. (2018). Inclusive educational environment. Theory and Practice of Modern Psychology, 6, 97-101. Retrieved from https://tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/6_2018/20.pdf
Woodcock, S., Sharma, U., Subban, P., & Hitches, E. (2022). Teacher self-efficacy and inclusive education practices. Teaching and Teacher Education, 117, 1-12. DOI: 10.1016/j.tate.2022.103802
Zaiarniuk, O.V. (2015). Inclusive education in Ukraine: Problems and ways of their solution. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: Economics and Management, 11, 190-193. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_eim_2015_11_45
Переглядів анотації: 4 Завантажень PDF: 3
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.

