Психологічні та кримінологічні аспекти агресії й агресивності
Анотація
Анотація. У статті висвітлено проблему агресії та агресивності в сучасному світі. Обґрунтовано, що до агресивних дій може призводити загальна соціальна напруженість, індивідуальні, групові та рольові фрустраційні чинники. Зазначені процеси суттєво загострюються під впливом воєнних дій та корупції в Україні, що й зумовлює актуальність дослідження. Мета статті полягає в з’ясуванні соціальних і природних детермінант агресивної поведінки, визначенні причин агресивності людини та можливостей її нейтралізації. Методологічну основу дослідження становлять системний та історичний підходи, а також формально-логічний метод, прийоми індукції та дедукції, аналізу й синтезу, принцип відображення, згідно з яким усі психічні явища є результатом відображення навколишнього світу. У висновках констатовано, що основна причина агресії полягає в стані суспільства, матеріальних і духовних умовах існування людей. Агресію визначено як адаптивну реакцію, яка дає переваги окремим людям. Контроль агресії також є адаптивною реакцією, яка має вибіркову перевагу для людей. Кримінальна агресія реалізується в насильницькій злочинності, якій властиві жорстокість (садизм), високий ступінь зухвалості й цинізму, безжальне та безкомпромісне ставлення до жертви злочину. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні думки, що усунути всі фактори агресивної поведінки неможливо. Її можна лише певною мірою контролювати, передусім шляхом застосування покарань. Вивчення психологічних, фізіологічних, біохімічних, спадкових, ситуативних та інших механізмів гніву, ворожості, насильства й агресії надає ученим широкі можливості для винайдення шляхів запобігання кримінальній та девіантній поведінці й лікуванні психічних захворювань. У цьому полягає практична значущість дослідження.
Ключові слова: конфлікт; ворожі емоції; фрустрація; депресія; насилля; гнів; насильницька злочинність.
Завантаження
Посилання
Averill, J.R. (1982). Anger and Aggression: An Essay on Emotion (Springer Series in Social Psychology). New York: Springer-Verlag. Retrieved from https://archive.org/details/ angeraggressione0000aver/page/n5/mode/2up
Barefoot, J.C. (1992). Developments in the measurement of hostility. Hostility, coping, & health, 13-31. DOI: 10.1037/10105-001
Baron, R.A., & Richardson, D.R. (1994). Human Aggression. Springer Science & Business Media, 7. Retrieved from https://books.google.com.ua/books/about/Human_Aggression.html?id=MOljg8xXI1o C&redir_esc=y
DeMuth, W. (2023). Understanding Aggressors: Motivations Behind Predators, Thieves, and the Enraged. Retrieved from https://www.cvpsd.org/post/understanding-aggressors-motivations-behind-predators-thieves-and-the-enraged
Drndarević, N. (2021). Psychological Theories of Aggression. Zbornik Instituta Za kriminološka I sociološka istraživanja, 40(2-3), 91-104. DOI: 10.47152/ziksi202123026
Freud, S. (1982). Psychologie des Unbewußten (Studienausgabe Bd III). S. Fischer. Verlag GmbH, Frankfurt am Main. Retrieved from https://philosophie.uni-wuppertal.de/fileadmin/philosophie /PDFs_allg/Seminarmaterialien/Brudzinska/Pages_from__Sigmund_Freud_Studienausgabe_3__Sigmund_Freud-Psychologie_des_Unbewu%C3%9Ften-Fischer__1991__5-9-2.pdf
Galtung, J. (1969). Violence, Peace, and Peace Research. Journal of Peace Research, 6(3), 167-191. Retrieved from https://www2.kobe-u.ac.jp/~alexroni/IPD%202015%20readings/IPD%202015_7/ Galtung_Violence,%20Peace,%20and%20Peace%20Research.pdf
Halle, C., Tzani-Pepelasi, K., Pylarinou, N., & Fumagalli, A. (2020). The link between mental health, crime and violence. New Ideas in Psychology, 58. DOI: 10.1016/j.newideapsych.2020.100779
Herasymchuk, O. (2025). Aggression as an adaptive mechanism. European humanities studies: State and Society, 1(1), 119-135. DOI: 10.38014/ehs-ss.2025.1.09
Kobata, I., Fukuura, Y., Kaba, Y., & Shigematsu, Y. (2025). Situational Factors Impacting Harmful Behavior Towards Others Related to Mental Health in the Community and Their Associations: A Scoping Review Based on Systematic Reviews. Healthcare, 13(2). DOI: 10.3390/healthcare13020152
Koch, J., Hernandez-Pena, L., Buades-Rotger, M., & Wagels, L. (2025). A Historical Overview of Aggression Research: Theoretical Frameworks, Measurement Tools, and Future Directions. Social Psychology. DOI: 10.31234/osf.io/e9xrs_v1
Kruglanski, A.W., Ellenberg, M., Szumowska, E., Molinario, E., Speckhard, A., Leander, N.P., Pierro, A., Cicco, G.D., & Bushman, B.J. (2023). Frustration–aggression hypothesis reconsidered: The role of significance quest. Aggressive behavior, 49(5), 445-468. DOI: 10.1002/ab.22092
Lazarus, R.S., & Lazarus, B.N. (2023). Passion and Reason: Making Sense of Our Emotions. New York: Oxford University Press. DOI: 10.1093/oso/9780195087574.001.0001
Li, R., Yang, R., Huang, M. & Xia, L.-X. (2022). The longitudinal effect of violent attitude on physical aggression and the underlying motivational mechanisms. Personality and Individual Differences, 188. DOI: 10.1016/j.paid.2021.111476
Lorenz, K. (2021). On Aggression (2nd ed.). London: Routledge. DOI: 10.4324/9781003209249
Međedović, J., & Vujičić, N. (2022). How dark is the personality of murderers? Psychopathy, Machiavellianism, and sadism in homicide offenders. Personality and Individual Differences, 197. DOI: 10.1016/j.paid.2022.111772
Navas-Casado, M.L., García-Sancho, E., & Salguero, J.M. (2023). Associations between maladaptive and adaptive emotion regulation strategies and aggressive behavior: A systematic review. Aggression and Violent Behavior, 71. DOI: 10.1016/j.avb.2023.101845
Pretorius, L., & Herbst A.G. (2025). Understanding client violence through social learning theory: A scoping review. Social Sciences & Humanities Open, 11. DOI: 10.1016/j.ssaho.2025.101513
Refolo, P., Ferracuti, S., Grassi, S., Raimondi, C., Mercuri, G., Zedda, M., Aulino, G., Spagnolo, A.G., & Oliva, A. (2025). Ethical issues in the use of genetic predictions of aggressive behavior in the criminal justice system: a systematic review. Frontiers in Genetick. DOI: 10.3389/fgene.2025.1599750
Tordjman, S. (2022). Aggressive behavior: A language to be understoodLes comportements agressifs: un langage à comprendre. L'Encéphale, 48(1), 4-13. DOI: 10.1016/j.encep.2022.08.007
Tymoshenko, V.I. (2015). Aggressive behavior: its essence and causes. Bulletin of the Ministry of Justice of Ukraine, 6(164), 58-59. Retrieved from https://elar.navs.edu.ua/server/api/core/ bitstreams/0496d981-bc13-4b2b-8b9c-6431a59e64d0/content
Tymoshenko, V.I., Maksymov, S.I., Makarenko, L.O., Kravchenko, O.S., & Kravchenko, S.S. (2021). Threats to human rights in a globalized world. Amazonia Investiga, 10(39), 9-15. DOI: 10.34069/AI/2021.39.03.1
Whiting, D., Lichtenstein, P., & Fazel, S. (2021). Violence and mental disorders: a structured review of associations by individual diagnoses, risk factors, and risk assessment. The Lancet Psychiatry, 8(2), 150-161. DOI: 10.1016/S2215-0366(20)30262-5
Wulandaria, A.N., & Nurhamida, Y. (2024). Factors Causing Aggression Behavior Viewed from Psychology: A Literature Study. International Journal of Research Publication and Reviews, 5(7), 2071-2082. DOI: 10.55248/gengpi.5.0724.1802
Zharovska, I.M. (2023). Aggressive behavior in a modern transitive society: philosophical and legal and theoretical and legal aspects. Bulletin of the Lviv University of Trade and Economics. Legal Sciences, 13, 12-16. DOI: 10.32782/2616-7611-2023-13-02
Zhong, S., Yu, R., & Fazel, S. (2020). Drug Use Disorders and Violence: Associations With Individual Drug Categories. Epidemiol Rev, 42(1), 103-116. DOI: 10.1093/epirev/mxaa006
Переглядів анотації: 8 Завантажень PDF: 4
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
