Вплив цифрових технологій на судову дискрецію (на прикладі застосування штучного інтелекту)
Анотація
Анотація. У статті досліджено особливості здійснення судового розсуду в умовах розвитку та впровадження сучасних цифрових технологій. Зокрема, проаналізовано проблематику, пов’язану з перевагами та ризиками застосування штучного інтелекту в системі судочинства. Актуальність зазначеної проблематики зумовлена, з одного боку, масштабністю цифровізації життєдіяльності сучасного суспільства, а з іншого – суперечливістю поглядів представників юридичної науки та практики щодо застосування штучного інтелекту під час підготовки дискреційних процесуальних рішень. Мета пропонованої статті полягає у вирішенні окреслених суперечностей, а також визначенні шляхів і засобів раціоналізації застосування штучного інтелекту в правосудді. Встановлено, що однією з головних перешкод на шляху впровадження систем штучного інтелекту в царину судочинства є так званий «ефект чорної скрині», що ускладнює досягнення належної міри прозорості й обґрунтованості судових рішень, прийнятих з використанням таких систем. Обґрунтовано, що дієвим методологічним засобом подолання цієї перешкоди може слугувати логічне моделювання базових принципів функціональної організації штучного інтелекту. Аргументовано, що на базі систем штучного інтелекту можуть бути змодельовані лише ті аспекти дискреції, що мають формально-алгоритмічний характер. Тому дискреція має залишатися прерогативою людини із застосуванням штучного інтелекту як інструменту, а не як суб’єкта правосуддя. Саме на таких засадах запропоновано дослідити питання щодо меж використання штучного інтелекту в правозастосовній діяльності, безвідносно до того, у якому саме з її компонентів він використовується. Практична значущість отриманих результатів полягає в їхній спрямованості на мінімізацію ризиків застосування систем штучного інтелекту в правосудді та посилення конструктивного ефекту такого застосування.
Ключові слова: правове регулювання технологій; правосуддя; суддівський розсуд; інформаційні технології; штучний інтелект; експертні системи; межі застосування штучного інтелекту; правосвідомість судді; внутрішнє переконання.
Завантаження
Посилання
Anokhina, Ya. (2026). Hallucinations with consequences: ethical aspects of using AI in the work of a lawyer. LIGA ZAKON. Retrieved from https://unba.org.ua/publications/11473-galyucinacii-z-naslidkami-etichni-aspekti-vikoristannya-ai-v-roboti-yurista.html
Artificial Intelligence in Justice – Help or Threat to Judicial Discretion: Opinions of Supreme Court Judges. (2026). Supreme Court. Retrieved from https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1987559
Balatska, O.R. (2025). Artificial intelligence in justice: challenges and prospects for social justice. Legal scientific electronic journal, 2, 439-442. DOI: 10.32782/2524-0374/2025-2/104
Bernaziuk, Ya. (2024). New principles of justice. Supreme Court. Retrieved from https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/101-%20new_principles_court_bernaziuk.pdf
Bernaziuk, Ya. (2025). Justice and technologies using artificial intelligence: short-term and medium-term integration prospects. Application of artificial intelligence technologies. Retrieved from https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/153_Justice_AI_Technologies_Integration_Prospects_bernaziuk.pdf
Bessonov, O.V. (2025). Foreign experience in the use of artificial intelligence in justice. Scientific Bulletin of the Uzhgorod National University. Series "Law", 88(3), 375-380. DOI: 10.24144/2307-3322.2025.88.3.56
Bielov, D.M., & Bielova, M.V. (2023). Artificial intelligence in judicial proceedings and court decisions, potential and risks. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series "Law", 78(2), 315-320. DOI: 10.24144/2307-3322.2023.78.2.50
Council Conclusions "Access to Justice – Seizing the Opportunities of Digitalisation". (2020). Brussels. Retrieved from https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-11599-2020-INIT/en/pdf
Derkach, V., Prokopovych-Tkachenko, Ye., & Rudenko, Ye. (2025). The use of artificial intelligence in the judicial process of Ukraine: legal, ethical and procedural aspects. Legal Electronic Scientific Journal, 3, 460-464. DOI: 10.32782/2524-0374/2025-3/109
European Commission for the Efficiency of Justice (CEPEJ). (2025). 1 st AIAB Report on the Use Of Artificial Intelligence (AI) in Thejudiciary Based on the Information Contained in the Resource Centre on Cyberjustice and AI. Retrieved from https://rm.coe.int/cepej-aiab-2024-4rev5-en-first-aiab-report-2788-0938-9324-v-1/1680b49def
Gless, S. (2020) AI in the Courtroom: A Comparative Analysis of Machine Evidence in Criminal Trials. Georgetown Journal of International Law, 51(2), 195-253. Retrieved from https://ssrn.com/abstract= 3602038
Gutiérrez, J.D. (2025). Guidelines for the use of AI systems in courts and tribunals. UNESCO. DOI: 10.58338/LIEY8089
Krushynskyi, S. (2025). Application of artificial intelligence technologies in criminal proceedings: realities and prospects. Current problems of law, 3, 117-122. DOI: 10.35774/app2025.03.117
Maimur, F. (2025). The use of artificial intelligence in the administration of justice: problems and prospects. Law and public administration, 1, 61-67. DOI: 10.32782/pdu.2025.1.9
Masisha, R. AI and Social Justice: Navigating the Impact of Artificial Intelligence on Society’s Equity and Inclusion. Retrieved from https://ourfutureisscience.org/blog/ai-and-social-justice-navigating-the-impact-of-artificial-intelligence-on-societys-equity-and inclusion
Melianchuk, M. (2025). Digitalization of civil proceedings: novelties and prospects. Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series "Legal Sciences", 1(129), 38-44. DOI: 10.17721/1728-2195/2025/1.129-7
Melnyk, O., & Yurko, I. (2025). Application of artificial intelligence in the implementation of administrative proceedings: analysis of legal regulation, risks and prospects. Administrative Law and Process, 3, 58-79. DOI: 10.32782/2227-796X.2025.3.05
Nykon, O.Z. (2024). Legal analysis of the current state of digitalization of the justice system in Ukraine through the prism of the legal positions of the Constitutional Court of Ukraine. Scientific innovations and advanced technologies. Series "Law", 9(37), 457-473. DOI: 10.52058/2786-5274-2024-9(37)-457-473
Parliamentary study on legislative trends in the implementation of artificial intelligence tools in the field of justice in the European Union. Research Service of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from https://research.rada.gov.ua/uploads/documents/33379.pdf
Pleskanka, O. (2023). Peculiarities of application of artificial intelligence in the system of electronic justice. Legal electronic scientific journal, 2, 357-359. DOI: 10.32782/2524-0374/2023-2/84
Scherer, M. (2019). Artificial Intelligence and Legal Decision-Making: The Wide Open? Study on the Example of International Arbitration. Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm? abstract_id=3392669.
Shyshka, N.V. (2021). Artificial intelligence in Ukrainian justice: legal prerequisites for implementation. Legal scientific electronic journal, 3, 143-145. DOI: 10.32782/2524-0374/2021-3/35
Svirnevska, V. (2026). Artificial intelligence in court decisions: where the line of what is permissible passes. Information and analytical center LIGA. Retrieved from https://jurliga.ligazakon.net/news /241795_shtuchniy-ntelekt-u-sudovikh-rshennyakh-de-prokhodit-mezha-dopustimogo
Thornton, J. (2016). Cost, accuracy, and subjective fairness in legal information technology: A response to technological due process critics. New York University Law Review, 91(6), 1821-1850. Retrieved from https://nyulawreview.org/issues/volume-91-number-6/cost-accuracy-and-subjective-fairness-in-legal-information-technology-a-response-to-technological-due-process-critics/
Tkachenko, V.V. (2025). Automation of justice: the place of artificial intelligence in the legal system. European Legal Journal, 6-7, 304-313. DOI: 10.36919/3041-1149(Print).6-7.2025.304-313
Vlek, C.S., Prakken, H., & Renooij, S. (2016). A method for explaining Bayesian networks for legal evidence with scenarios. Artificial Intelligence and Law, 24(3), 285-324. DOI: 10.1007/s10506-016-9183-4
Переглядів анотації: 17 Завантажень PDF: 7
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
